Виконай письмово вправи: *Вибірково-пошукова робота. З тексту виписати у три колонки словосполучення (якісні, відносні, присвійні прикметники+іменник).
Ти стежив за матір'ю, як вона ступає на підлозі, як осміхається, як тримає вже сиву голову. Але найчастіше, мабуть, твій зір ловив її проворні руки. Навіть тоді, коли не мала ніякого діла, материні руки не залишаються в абсолютному спокої, вони легенько ворушились, як ворушаться під водою стебла водяних лілій від ледь чутної течії.
...І завжди пахли чимось... чи свіжовипраною й щойно випрасуваною білизною, або пшеничним борошном і гарячим хлібом, а то кропом і петрушкою, і терпким гудинням огірків, або яблуками, грушами і медом у вку, а то просто вітряним осіннім полем, або шпарким морозцем і снігом, або першими весняними бруньками.
А ще її очі... Вони, постійно освітлені зсередини м'яким живим сяйвом, були наче видимим, предметним вираженням її душі. (За Є. Гуцалом.)
* Творче реконструювання. Словосполучення «іменник + іменник» замінити на словосполучення «прикметник + іменник». Визначити розряд за значенням ужитих прикметників.
Покрівля із соломи, хвіст лиси, шия жирафа, молоко з-під корови, хустка для мами, квітка із запахом, дівчина із вродою, опади з атмосфери, курси для підготовки, автомати для гри, вуха осла, іграшка для Івана
Текст-опис на тему "Хмара" із поданими дієсловами пропоную скласти так:
Весела хмарина пливе по небу. Ось вона несподівано закриває сонце. На вулицях стає темніше. Хмара почала збільшуватися. Ось тепер вона укриває усе небо. На землі стало темно-темно. Хмара зажурилася та розплакалась. А ми побачили дощик. А потім хмара згадала, що в неї є друзі. Стало розвиднюватися. Тепер хмара лише сміятиметься та радітиме разом із сонечком.
Люблю гати за хмарками. Вони такі різноманітні та прекрасні. Якось мені мій молодший братик сказав: "Пам'ятаєш, як влітку ти лінувався на сонечку, розглядаючи небо. Я підійшов до тебе, а потім ми знайшли хмарку, схожу на дракона". І справді, кожна хмаринка на щось схожа: на черепашку, вовка, зайця або людину. Розглядаючи небо, ми розвиваємо фантазію та поринаємо у мрії.
На Новий рік ми купуємо ялинку та ставимо її у своїй квартирі в найкращому місці. Потім починаємо її прикрашати. Ми розвішуємо на ній іграшки, свічки, маленькі електричні лампочки різних кольорів, срібний дощ з металевої фольги, цукерки та паперові сніжинки.
Прикрасивши ялинку; ми починаємо готувати святковий стіл. Ми розрізаємо сир, ковбасу, огірки та кладемо на тарілки, вносимо холодець, який уже встиг добре застигнути. Батьки готують салат та печене.
Увечері ми сідаємо за стіл. Приходять гості, дітям приносять подарунки, грає музика, по телевізору Президент України виголошує святкові поздоровлення. Нарешті — 12 година. Ми відкриваємо пляшки із шампанським. Дітям наливають сік та лимонад.
Починаються танці біля ялинки.
Аж ось уже й ранок — ранок нового року. Ми виходимо на двір і починаємо грати в сніжки. Потім йдемо на прогулянку до центру міста. Там стоїть велика ялинка, навкруги безліч дітей.
Так проходить Новий рік — найкраще та найвеселіше з усіх свят.