Виконай завдання Родзинки. Виправ недолік у тексті та запиши його. Добери заголовок до тексту.
Наталочка міцно спала. У вікно до Наталочки
зазирнуло сонечко. Сонечко лагідно торкнулося
своїми рученятами-промінчиками обличчя Наталоч-
Наталочка прокинулася і посміхнулась сонечку.​

Моя улюблена тварина — кішка. Я з дитинства хотів мати кота. І, нарешті, моя мрія збулася — у мене удома з’явився сіамський кіт Кузя. У Кузи світло-коричнева мордочка, темні вушка, лапки і довгий смугастий хвіст; гнучке подовжене тіло, велика кругла голова, на мордочці щетинисті вуса, борідка і яскраво-блакитні очі. Колір очей міняється, коли він злиться або погрожує, зіниці стають то червоні, то зелені. Уші у кота завжди насторожі; вони уловлюють щонайменший шерех.
Кузя — тварина вередлива. Якщо у нього гарний настрій, він грає, дозволяє себе гладити, дозволяє іншій тварині є зі своєї миски, але якщо у нього поганий настрій, він попереджає про це своєрідним нявканням, тоді його краще не чіпати. Кузя серйозний, бійцівський кіт. Коли ми були в селі, він бився з усіма котами. Першим у бійку він не вступає. Спочатку він як би попереджає: виє осоружним голосом. Майже на сто вісімдесят градусів повертає шию; шерсть у нього встає дибки, а хвіст «перетворюється» на розбещену щетинисту щітку. Жалості до суперника у нього немає. Він б’ється до тих пір, поки супротивник не утече. Кузя — дуже розумний кіт. Він навчився лапами відкривати холодильник; дверці шаф. Якщо вхідні двері не закриті на замок, то він висітиме на ручці до тих пір, поки двері не відкриються. Кузя любить дивитися телевізор, полювати на ящірок, жаб, птахів. Та все ж він дуже добрий кіт і любить своїх хазяїв. Я дуже люблю нашого кота.

             Твір – роздум про вчинок людини.                                                      Вчинок Каті Одного липневого дня ми з Катрусею вирішили піти у гості до своєї подруги Лесі. У Лесі тоді було День Народження та її мама сказала, щоб дівчинка забажала любе бажання! Ну іменинниця звісно ж побажала поїхати на море зі своїми подругами. Батьки виповнили її бажання. І от вже наступного дня всі збиралися у так звану «відпустку». Всі були так раді. Ще трохи і ми всі були в чудовому готелі. Як тільки ми приїхали – одразу ж розійшлись по номерам. Батьки Лесі окремо – а ми з дівчатками окремо. Як тільки розклали речі – одразу спати(тому, що на годиннику було 23:46). На наступний десь з самого ранку(десь о 7 годині) пішли купатися! Погода була такою! Жах! Були дуже великі хвилі! Я добре вміла плавати і пішла у море. Потім звісно пригріло сонечко і дівчатка теж приєдналися до мене.  Ми плавали і пірнали у величенні хвилі. Але тут всі раптово вибігли з води. На нас сунула величезна хвиля. Ми теж побігли. Але тут ми побачили маленьку дівчинку на надувному крузі. Вона кричала від страху. Ми злякалися! Я й Леся побігли рятувати її(так як вона була маленька і не дуже далеко від берегу). І підпливши до неї почали тягти маленьку на берег. Але тут нас потягло нас назад у море. Ну звісно хвиля, пісок у роті, головою об камінь, рани й порізи, але ми вижили після цього нападу моря. Та коли ми вийшли на берег до нас підбігли дорослі і подякували за порятунок. Потім ми пішли в номер і зустріли Катю. Вона плакала. Їй було соромно за те, що вона не до бідолашній дівчинці. Я й Леся почали її заспокоювати. Ми казали, що вона не винна у тому , що не вміє плавати та злякалася. Після цього разу, ми вже нічого не боялися. Взагалі то я вважаю, що Катруся не винна у тому, що не вміє плавати та у тому що злякалася РЕАЛЬНОЇ небезпеки. Вона могла і загинути під час порятунку тієї маленької дівчинки. Я думаю, що кожен має розраховувати на свої сили, адже не кожен може витримати таке напруження. Я бажаю всім людям бути доблесними, справедливими, безстрашними, але й знати на що ти спроможній, а на що ні.