Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
І ось одного дня вони побачили смугасту, яскраву Бджілку. Квітки дуже радіють її появі, але Бджілка наче не звертає на них уваги. Дзвіночки Конвалій чекають і вже втрачають надію познайомитися з новим другом. Від їхніх квіточок лине ніжний, запашний аромат. Бджілка дуже любить все солоденьке. Цей аромат її приваблює, тож вона просто не може пролетіти повз таких чудових квіток. Підлітає Бджілка до Дзвіночків Конвалій і починає збирати з них нектар. «Приємно познайомитися, Бджілко!» — звертаються до них чарівні квітки. «Я теж рада знайомству!» — гуде у відповідь працьовита Бджілка та продовжує збирати нектар.
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
І ось одного дня вони побачили смугасту, яскраву Бджілку. Квітки дуже радіють її появі, але Бджілка наче не звертає на них уваги. Дзвіночки Конвалій чекають і вже втрачають надію познайомитися з новим другом. Від їхніх квіточок лине ніжний, запашний аромат. Бджілка дуже любить все солоденьке. Цей аромат її приваблює, тож вона просто не може пролетіти повз таких чудових квіток. Підлітає Бджілка до Дзвіночків Конвалій і починає збирати з них нектар. «Приємно познайомитися, Бджілко!» — звертаються до них чарівні квітки. «Я теж рада знайомству!» — гуде у відповідь працьовита Бджілка та продовжує збирати нектар.