Виконайте на фото є речення тому завдання до них таке : після кожних виділених часток у реченнях написати у дужках, яка це частка формотворча, заперечна чи модальна. якщо модальна частка то вказати до якої групи вона відноситься. наприклад : еге (частка модульна, стверджувальна)
Було дуже приємно отримати твого листа! Вітаю тебе з обранням старостою класу. Я вірила, що оберуть саме тебе, бо ти дуже відповідальна та кмітлива.
Почну з головного – я навчилася кататися на велосипеді! Ти ж пам'ятаєш, як мені цього хотілося. Свого в мене не було, а друзі, якщо і пропонували мені покататися, то не недовго. А для того, щоб навчитися хвацько крутити педалі, потрібен час…
Та сталося диво – батьки купили мені велосипед. Тепер я не розлучаюся зі своїм двоколісним другом. Звичайно, катаюся я ще не ідеально, постійно збиваю коліна та набиваю синці, але рівновагу тримати вмію.
У мене все гаразд і вдома, і в школі. До речі, в нашому класі з’явився новенький – Павло. Він з родиною переїхав до нас з Дніпродзержинська. Мій новий однокласник не дуже високого зросту, трохи товстенький, а ще він напрочуд гарно співає. Ми були приємно здивовані, коли почули його співи. Вчителі не нарадуються такому таланту і вже готують йому сольний номер на святі Восьмого березня.
На цих вихідних ходили з мамою й татом до театру на виставу «Ромео і Джульєтта». Гра акторів була неперевершеною! Я насолоджувалася кожною миттю дійства. Актриса, яка грала Джульєтту, мала дуже вишукану сукню.
Минулого тижня в нашій школі був день зустрічі випускників. Традиційно старшокласники готують для них розважальну програму – співають, танцюють, розповідають чудові історії і декламують вірші. Цього разу наша вчителька з музики попросила мене зіграти на святковому концерті «Італійську польку»! Уявляєш?!
Я дуже нервувала – це ж мій перший сольний виступ на сцені. Найбільше боялася, що від хвилювання забуду ноти, але все пройшло пречудово. Всім дуже сподобалось. Стільки оплесків я ще ніколи не отримувала.
Напиши мені одразу, як отримаєш листа! Чекаю на твою відповідь!
Гори прадавні, мудрі, на вас хочеться дивитись і дивитись. Торкаюся каміння і, здається, торкаюся вічності. Перед очима відкривається чудовий краєвид: замріяні ліси, сліпучі сніги, вікопомні скелі. На узгір’ї, бачу, розкинулися купками чагарники. Над ними, здогадуюсь, обговорюють гірські бувальщини хвойні дерева: ялини, сосни, смереки. А ще вище – вічні сніги.
Стою і не надивуюся тобою, гірська неповторносте!
Синє небо, ти ось-ось ляжеш мені на плечі. Дрібні зорі, ви здаєтеся ближчими за вогні в долинах. Хіба можна не захоплюватися таким видивом? Краса ота, щоправда відкривається не кожному. Лиш сміливий, витривалий, закоханий у природу представник роду людського, а не байдужий споглядач відчує її сповна.
Було дуже приємно отримати твого листа! Вітаю тебе з обранням старостою класу. Я вірила, що оберуть саме тебе, бо ти дуже відповідальна та кмітлива.
Почну з головного – я навчилася кататися на велосипеді! Ти ж пам'ятаєш, як мені цього хотілося. Свого в мене не було, а друзі, якщо і пропонували мені покататися, то не недовго. А для того, щоб навчитися хвацько крутити педалі, потрібен час…
Та сталося диво – батьки купили мені велосипед. Тепер я не розлучаюся зі своїм двоколісним другом. Звичайно, катаюся я ще не ідеально, постійно збиваю коліна та набиваю синці, але рівновагу тримати вмію.
У мене все гаразд і вдома, і в школі. До речі, в нашому класі з’явився новенький – Павло. Він з родиною переїхав до нас з Дніпродзержинська. Мій новий однокласник не дуже високого зросту, трохи товстенький, а ще він напрочуд гарно співає. Ми були приємно здивовані, коли почули його співи. Вчителі не нарадуються такому таланту і вже готують йому сольний номер на святі Восьмого березня.
На цих вихідних ходили з мамою й татом до театру на виставу «Ромео і Джульєтта». Гра акторів була неперевершеною! Я насолоджувалася кожною миттю дійства. Актриса, яка грала Джульєтту, мала дуже вишукану сукню.
Минулого тижня в нашій школі був день зустрічі випускників. Традиційно старшокласники готують для них розважальну програму – співають, танцюють, розповідають чудові історії і декламують вірші. Цього разу наша вчителька з музики попросила мене зіграти на святковому концерті «Італійську польку»! Уявляєш?!
Я дуже нервувала – це ж мій перший сольний виступ на сцені. Найбільше боялася, що від хвилювання забуду ноти, але все пройшло пречудово. Всім дуже сподобалось. Стільки оплесків я ще ніколи не отримувала.
Напиши мені одразу, як отримаєш листа! Чекаю на твою відповідь!
Оля.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=887#ixzz4bJtfJ1LA
Гори прадавні, мудрі, на вас хочеться дивитись і дивитись. Торкаюся каміння і, здається, торкаюся вічності. Перед очима відкривається чудовий краєвид: замріяні ліси, сліпучі сніги, вікопомні скелі. На узгір’ї, бачу, розкинулися купками чагарники. Над ними, здогадуюсь, обговорюють гірські бувальщини хвойні дерева: ялини, сосни, смереки. А ще вище – вічні сніги.
Стою і не надивуюся тобою, гірська неповторносте!
Синє небо, ти ось-ось ляжеш мені на плечі. Дрібні зорі, ви здаєтеся ближчими за вогні в долинах. Хіба можна не захоплюватися таким видивом? Краса ота, щоправда відкривається не кожному. Лиш сміливий, витривалий, закоханий у природу представник роду людського, а не байдужий споглядач відчує її сповна.