Виконайте повний синтаксичний розбір цих двох останніх речень. 1. Коли народилася ця по-дитячому наївна істота. Ви тільки уявіть собі. Художниці було майже сімдесят років (М. Шинкарук). 2.На Івана Купала дівчата ворожать на воді. Вогонь дуже часто виступає в поєднанні з водою. Щоб дізнатися про свою подальшу долю.
Весна неначе дівчина яка доторкаеться до будь якого предмету і він стає зеленим і живучим. Птахи весело цвірнькают, допомагаючи шелесту трави грати мелодію весни. Так, авжеш -- весна починається з веселої її мелодії! З кожним днем сонце дає почути прилинення тепла! Дуже гарно тварини прокидаються! Білка бігає не наче наймиліша подружка і здобуває собі щось попоїсти. А ведмедь досі й но спить! Ледащо!
Весна це прилив не тільки енергії, а ще настрою! Тож любімо весну яка нам принесла все живе!
Пролітали якось через широке подвір’я два горобчики.
Сіли на гілочку дерева відпочити. Та засперечалися чий хвостик гарніший. Кожен себе тільки вихваляє, крила та хвостик розправляють. Їхню розмову почула сусідська кішка Мурка. Так голосно та захоплено горобці про себе говорили, що зовсім втратили пильність. Кішка вже облизуватися почала, уявила собі смачний обід. Нерозумні пташки ледве втекти.
Так хвальки позбулися своїх гарних хвостиків. Тепер вони ніколи не хваляться та не сперечаються.