Виконайте синонімічну заміну прийменників КНИГУ — У КОЖНУ ХАТУ
Розглянься по (навкіл, навкруг, посеред) своїй хаті... В (у) кожній українській книгарні чимало прекрасних українських книжок, але чи є вони в (у) кожній хаті? Чи є вони в (у) твоїй хаті? Чи можеш ти, зупинившись біля (коло, при, перед, побіля, під) своєї книжкової полиці, похвалитися нею так, як хвалишся канапою, столиком чи телевізором? Чи не трапляється так, що ти байдуже проходиш повз (коло, біля, близько, побіля, попід, мимо) книгарню, де навпроти тебе з (із, з-за, з-під, з-поза, з-проміж, зсередини) вікна привітно дивиться українська книжка, і зі (із, з, зо) спокійною совістю купуєш у (в, всередині) сусідній крамниці якусь не дуже корисну, а бува, що й зовсім непотрібну дрібницю? Пам’ятай же, що з (з-поміж, з-межи, з-посеред, з-проміж, із) усіх подарунків найцінніший — рідномовна книга (Г. Черінь).
​

-Привіт, друже! Сьогодні я за тебе відвідати нову виставку у музеї. Вона відкривається після дванадцятої години на другому поверсі палацу культури. Що скажеш?- Привіт! Я вдячний за за але нажаль не маю вільного часу. Я маю одну важливу справу. - Тоді я пропоную тобі сьогодні робити свою справу, а через два дні я знову буду вільний і ми зможемо подивитися на нові експонати.- Так, дяякую, мене влаштовує цей варіант. Скажи, будь-ласка, точний час перебування виставки у нашому місті.- На афіші написано, що вона відкрита з сьомого квітня по сьоме травня, кожен день з дванадцятої до вісімнадцятої години. - Мене влаштовує. У нас є багато часу, якщо навіть не вийде сходити і дев"ятого числа. - Тоді до зустрічі. Зателефонуй мені завтра до восьмої години вечора, щоб точно обумовити час зустрічі.- Добре. Чекай дзвінка. Бувай.

Відпочинок на морі

Влітку ми з батьками відпочивали на узбережжі Чорного моря в Криму. Природа краю зачарувала мене своєю пишною і незвичайною красою.

Та найбільше мені запам'яталися прекрасні вечори, дивовижний захід сонця над морем. Ось жовтогаряча куля сонця, як той рум'яний колобок, повільно зникає між морем і небом. Вона фарбує їх у різні кольори. Пропливають різнобарвні хмари на вечірньому небі. Вони схожі на казкових тварин. І хвилі теж переливаються багатьма кольорами. Я милувався морським заходом сонця і мріяв стати художником.

2. Послухайте вірші.

- Що спільного в текстах переказу і віршів? Чим вони відрізняються?

Літній вечір... Гори в млі,

В золоті вершини...

А під ними ллється десь

Пісня України.

Гасне вечір... Сон обняв

Гори і долини...

А між горами літа

Пісня України.

Ніч давно... Заснуло все,

Тільки море плине,

Та щебече понад ним

Пісня України.

- Які б малюнки ти намалював до вірша О. Олеся?

Тиша морська

В час гарячий полудневий

виглядаю у віконце:

ясне небо, ясне море,

ясні хмари, ясне сонце.

Тиша в морі... Ледве-ледве

колихає море хвилі,

не колишуться од вітру

на човнах вітрила білі.

З тихим плескотом на берег

рине хвилечка перлиста;

править хтось малим човенцем,

в'ється стежечка злотиста.

Править хтось малим човенцем,

стиха весла підіймає,

і здається, що з весельця

щире золото спадає.

(Леся Українка)

- Яка пора доби описана в цьому вірші?

- Де відбуваються події?

- Поясніть вислови «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста»