Непоширеним називається звертання, виражене одним словом — іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови (займенником, прикметником) у значенні іменника.
Лети, пташко, з захід сонця, защебечи в шибку... (П. Гулак-Артемовський). Ти мене, кохана, проведеш до поля... (М. Рильський). О, прийди, прийди, хто-небудь, сядь, схилися, припади (О. Олесь).
Поширеним називається звертання, виражене іменним словосполученням. Найчастіше звертання поширюється за рахунок узгодженого означення або прикладки.
Мій Боже милий, як-то мало святих людей на світі стало! (Т. Шевченко). Розвійтеся з вітром, листочки зів´ялі, розвійтесь, як тихе зітхання! (І. Франко). Прощай, моя рідна, дорога Десно (О. Довженко). Знову, ластівочко-серце, ти вернулась... (П. Грабовський). Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій для нас одкрила і землю з ним веселкою з´єднала (Леся Українка).
Це хороше запитання, але відповідь буде залежати від кожної конкретної школи і конкретного вчителя – наскільки вони виявляться готові гнучко і швидко перебудувати свою роботу, наскільки в дітей і вчителів є якісний інтернет-доступ і наскільки вони вміють ним користуватися. Бо дистанційне навчання – це не написати у Viber “прочитати в підручнику параграфи 7-9, відповісти на запитання після них і виконати вправи 5-10”.
Ще раз: дати дітям весь матеріал на самостійне опрацювання – це не дистанційне навчання! І система (освіти, з МОН на чолі) ще ні разу системно не давала рекомендацій на такий випадок.
Усе, що вона зможе зробити зараз, – дати набір лінків на дистанційні платформи. Але і це не є дистанційне навчання! Бо знати лінки недостатньо, треба ще вміти ними користуватися і правильно організувати роботу – свою і дітей.
Однак, цей карантин, як і будь-яка криза, – це хороший привід почати робити те, що давно потрібно було зробити. Бо ті ж карантини через сезонні ГРВІ бувають щороку.
Непоширеним називається звертання, виражене одним словом — іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови (займенником, прикметником) у значенні іменника.
Лети, пташко, з захід сонця, защебечи в шибку... (П. Гулак-Артемовський). Ти мене, кохана, проведеш до поля... (М. Рильський). О, прийди, прийди, хто-небудь, сядь, схилися, припади (О. Олесь).
Поширеним називається звертання, виражене іменним словосполученням. Найчастіше звертання поширюється за рахунок узгодженого означення або прикладки.
Мій Боже милий, як-то мало святих людей на світі стало! (Т. Шевченко). Розвійтеся з вітром, листочки зів´ялі, розвійтесь, як тихе зітхання! (І. Франко). Прощай, моя рідна, дорога Десно (О. Довженко). Знову, ластівочко-серце, ти вернулась... (П. Грабовський). Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій для нас одкрила і землю з ним веселкою з´єднала (Леся Українка).
Відповідь:
Це хороше запитання, але відповідь буде залежати від кожної конкретної школи і конкретного вчителя – наскільки вони виявляться готові гнучко і швидко перебудувати свою роботу, наскільки в дітей і вчителів є якісний інтернет-доступ і наскільки вони вміють ним користуватися. Бо дистанційне навчання – це не написати у Viber “прочитати в підручнику параграфи 7-9, відповісти на запитання після них і виконати вправи 5-10”.
Ще раз: дати дітям весь матеріал на самостійне опрацювання – це не дистанційне навчання! І система (освіти, з МОН на чолі) ще ні разу системно не давала рекомендацій на такий випадок.
Усе, що вона зможе зробити зараз, – дати набір лінків на дистанційні платформи. Але і це не є дистанційне навчання! Бо знати лінки недостатньо, треба ще вміти ними користуватися і правильно організувати роботу – свою і дітей.
Однак, цей карантин, як і будь-яка криза, – це хороший привід почати робити те, що давно потрібно було зробити. Бо ті ж карантини через сезонні ГРВІ бувають щороку.