Виконайте синтаксичний розбір речення. -розділові знаки -граматичні основи й нумерація частин -схема, аналіз Отут серед цвіту здається що якби людина навчилася мудрості в дерев то не була б ворогом самій собі і природі(Є. Гуцало).
Із чого починається самопізнання? Мабуть, із ставлення до самого себе. Оцінка себе залежить від виховання та від усвідомлення себе в цьому бурхливому світі. Ми всі отримуємо різне виховання. На жаль, роблячи перші кроки самоусвідомлення, ми починаємо порівнювати себе з іншими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Якщо ж є мудрі наставники поруч, то слід звернутися до них, аби мати можливість поспілкуватися з ними на цю тему. Хоча очевидним є те, що самоусвідомлення включає знання свого походження, мети в житті, сприйняття найближчих людей. Самоусвідомлення передбачає відповідь на питання: "Що я хочу і що я можу в цьому житті?" Критично, ніби збоку, подивитися на себе, — це теж момент самоусвідомлення, бо питання "Який я є?" — надзвичайно важливе, так само як "Що я можу? Які в мене здібності?" Настільки це важливо, що від цього буде залежати майбутній вибір життєвого шляху.
На мою думку, головним у пізнанні себе має бути щирість і правдивість, бо можна намагатися обдурити інших щодо гарної поведінки тощо, себе ж неможливо. Тому треба бути щирими насамперед перед собою, не треба вдавати себе кращим, ніж ти є насправді. Хочеш добре знати себе — слід уже зараз пробувати свої зусилля докладати до різних видів діяльності, а в школі таких можливостей безліч. Ясна річ, що це не тільки уроки, конкурси, олімпіади, це може бути щось своє, як зараз всі говорять, — це може бути "власний проект". Чому б не спробувати? Правильно народна мудрість зауважує: "Під лежачий камінь вода не тече". Тож треба себе випробовувати, не упускати жодної нагоди такої перевірки власних здібностей
Кожен ,мабуть, знає, яким воно є гуляти на дворі у літній порі.І кожен точно знає, яким воно є бачити , як насувається гроза.Звісно у цьому нема нічого доброго, коли діти бачучи грозу ,не йдуть додому доти,доки не почне лити як з відра.Перед грозою завжди світ стає якийсь наче тихий , приглушений.Але ця непорушна тиша згодом припиняється,бо гроза всеж-таки рано чи пізно починяється...Ця тиша перед шумом триває не 5-10 хвилин, цілу вічність.
Тож на мою думку, час перед грозою завжди був цікавим та прекрасним, і якщо ви ще ніколи не застали такого часу,то обов"язково попробуйте!
Із чого починається самопізнання? Мабуть, із ставлення до самого себе. Оцінка себе залежить від виховання та від усвідомлення себе в цьому бурхливому світі. Ми всі отримуємо різне виховання. На жаль, роблячи перші кроки самоусвідомлення, ми починаємо порівнювати себе з іншими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Якщо ж є мудрі наставники поруч, то слід звернутися до них, аби мати можливість поспілкуватися з ними на цю тему. Хоча очевидним є те, що самоусвідомлення включає знання свого походження, мети в житті, сприйняття найближчих людей. Самоусвідомлення передбачає відповідь на питання: "Що я хочу і що я можу в цьому житті?" Критично, ніби збоку, подивитися на себе, — це теж момент самоусвідомлення, бо питання "Який я є?" — надзвичайно важливе, так само як "Що я можу? Які в мене здібності?" Настільки це важливо, що від цього буде залежати майбутній вибір життєвого шляху.
На мою думку, головним у пізнанні себе має бути щирість і правдивість, бо можна намагатися обдурити інших щодо гарної поведінки тощо, себе ж неможливо. Тому треба бути щирими насамперед перед собою, не треба вдавати себе кращим, ніж ти є насправді. Хочеш добре знати себе — слід уже зараз пробувати свої зусилля докладати до різних видів діяльності, а в школі таких можливостей безліч. Ясна річ, що це не тільки уроки, конкурси, олімпіади, це може бути щось своє, як зараз всі говорять, — це може бути "власний проект". Чому б не спробувати? Правильно народна мудрість зауважує: "Під лежачий камінь вода не тече". Тож треба себе випробовувати, не упускати жодної нагоди такої перевірки власних здібностей
Кожен ,мабуть, знає, яким воно є гуляти на дворі у літній порі.І кожен точно знає, яким воно є бачити , як насувається гроза.Звісно у цьому нема нічого доброго, коли діти бачучи грозу ,не йдуть додому доти,доки не почне лити як з відра.Перед грозою завжди світ стає якийсь наче тихий , приглушений.Але ця непорушна тиша згодом припиняється,бо гроза всеж-таки рано чи пізно починяється...Ця тиша перед шумом триває не 5-10 хвилин, цілу вічність.
Тож на мою думку, час перед грозою завжди був цікавим та прекрасним, і якщо ви ще ніколи не застали такого часу,то обов"язково попробуйте!