З"юрмились [з"йурмилис"] - 3 скл., 2 наг., 9 зв., 3 гол., 6 приг., 9 б, (зе, ю, ер, ем, и, ел, и ес, м"який знак) [з"] - приг, м"як., дзв., [й] - приг., м"як.,дзв., [у] - гол., ненаг., [р] - приг., тв., дзв., [м] - приг., тв., дзв., [и] - гол, нагол., [л] - приг., тв., дзв., [и] - гол., ненаг. [с"] - приг., м"як., гл. в транскрипції треба ставити пом"якшення як апостроф бо я не знаю як ставити на нетбуці не може бути закінченням бо це буква , а не звук
Літо, літечко! Тепленько, сонячно, гарно! Та, ні… Не гарно, а чудово, казково! Така благодать на землі, коли приходить чарівне літо. Теплі промені яскравого сонечка зігрівають навколишній світ. Все цвіте, достигає. Колоситься збіжжя, наливаються солодкими соками сади і городи. І кожна ягідка додає радість і задоволення. Літо приносить красу, тепло і радість. Манить до себе річка і озеро, кличе синє море у лагідні хвилі. А в лісі яка краса! Не так спекотно, як у полі, а прохолодно, свіжо і тебе він напуває ароматом різнотрав’я і дерев, які десь під самим небом гойдаються, сходяться своїми верхівками і розходяться, сходяться і розходяться… А ти лежиш на зеленій травичці і закохано дивишся на цей казковий і дивовижний світ, у якому випало щастя жити. Чудова пора року! Хочеться, щоб літо ніколи не закінчувалося. Та дні швидко минають і ось уже на горобині починають червоніти ягідки, Достигають яблука і груші… Добігає до кінця літо-літечко…
[з"] - приг, м"як., дзв.,
[й] - приг., м"як.,дзв.,
[а] - гол., ненаг.,
[в] - приг., тв., дзв.,
[и] - гол, нагол.,
[л] - приг., тв., дзв.,
[и] - гол., ненаг.
[с"] - приг., м"як., гл.
З"юрмились [з"йурмилис"] - 3 скл., 2 наг., 9 зв., 3 гол., 6 приг., 9 б, (зе, ю, ер, ем, и, ел, и ес, м"який знак)
[з"] - приг, м"як., дзв.,
[й] - приг., м"як.,дзв.,
[у] - гол., ненаг.,
[р] - приг., тв., дзв.,
[м] - приг., тв., дзв.,
[и] - гол, нагол.,
[л] - приг., тв., дзв.,
[и] - гол., ненаг.
[с"] - приг., м"як., гл.
в транскрипції треба ставити пом"якшення як апостроф бо я не знаю як ставити на нетбуці
не може бути закінченням бо це буква , а не звук
Объяснение:
Літо, літечко! Тепленько, сонячно, гарно! Та, ні… Не гарно, а чудово, казково! Така благодать на землі, коли приходить чарівне літо. Теплі промені яскравого сонечка зігрівають навколишній світ. Все цвіте, достигає. Колоситься збіжжя, наливаються солодкими соками сади і городи. І кожна ягідка додає радість і задоволення. Літо приносить красу, тепло і радість. Манить до себе річка і озеро, кличе синє море у лагідні хвилі. А в лісі яка краса! Не так спекотно, як у полі, а прохолодно, свіжо і тебе він напуває ароматом різнотрав’я і дерев, які десь під самим небом гойдаються, сходяться своїми верхівками і розходяться, сходяться і розходяться… А ти лежиш на зеленій травичці і закохано дивишся на цей казковий і дивовижний світ, у якому випало щастя жити. Чудова пора року! Хочеться, щоб літо ніколи не закінчувалося. Та дні швидко минають і ось уже на горобині починають червоніти ягідки, Достигають яблука і груші… Добігає до кінця літо-літечко…