Виконайте тестові завдання 1. Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Дикий кіт хитрий звір.
Б Ніч велика чарівниця.
В Красне слово золотий ключ.
Г Ми покоління смартфонів.
2. Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Щастя без розуму дірява торбина.
Б Субота не робота а в неділю нема діла.
В Увесь берег річки в межах міста наша територія.
Г Дим це віддих людського житла добрий дух хижі.
3. Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Фрукти найздоровіша їжа.
Б За шпигунами ганяти не в карти грати.
В Ми лише квіти далекого казкового краю.
Г Прощати пробачити чию-небудь провину.
4. Тире між підметом і присудком треба поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Праця і пісня великі дві сили.
Б Зачарована Десна безмежно гарна.
В У поганого майстра і пилка крива.
Г Вода з вогнем не товариші.
5. Однорідними підметами ускладнено речення
А Треба полити гарбузи, кавуни, огірки.
Б А від тата знову пахло хмарами, небом і трохи втомою.
В Нутро дерева відгонило гіркуватим пилом, вощиною та яблуком.
Г До нас на подвір’я прилітають гарні снігурі й синички.
6. Однорідними присудками ускладнено речення
А Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
Б Пахнув дід теплою землею й трохи млином.
В Жінка була доволі огрядна, висока, русява.
Г Любив він гарну бесіду й добре слово.
7. Однорідними додатками ускладнено речення
А Трава має розум, має слух і пам’ять.
Б Квітка наблизилася, охопила Славка теплим вогнем, щезла.
В Баба, вгадувала всі мої заміри, звідкись знала про всі мої денні гріхи.
Г І трава, й людина скоряються рухові великого безмір’я.
8. Однорідними означеннями ускладнено речення
А Я стаю легкий, сипкий і сам для себе непереконливий.
Б Настанови мами й тата пам’ятай усе життя.
В Сад телений, густий, бур’янами зарослий.
Г Сила та розум – краса людини.
9. Однорідними обставинами ускладнено речення
А Було дуже образливо, боляче, гірко.
Б Птиці й комашня покажуть знатнику грибні та ягідні місця.
В Аж ось Катря підняла вгору голову й крикнула радісно та голосно.
Г Холод притлумлював біль струдженого, побитого тіла.
10. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні
А Уся вулиця співала ТА пританцьовувала.
Б Полетіла б я до тебе ТА крилець не маю.
В Треба підкреслити підмети ТА присудки.
Г У лісі пахло листям, грибами ТА ожиною.
11. Неправильно поставлено розділові знаки в реченні
А Минає рік, і два, і п’ять років…
Б Батько і мати, і дід з бабою нагадували мені святих.
В Шумить, і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.
Г Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня…
Пiдтримуй усi починання окремих осiб i громадськостi, спрямованi на утвердження українськоi мови. Не будь байдужим до найменших виявiв обмежень чи зневаги української мови. Стався до iнших мов так, як би ти хотiв, щоб ставились до твоєї рiдної мови.
Бережи своє iм'я та iмена своїх близьких вiд лакейських деформацiй за чужомовним зразком. Пестлива форма власних iмен, особливо дитячих, не повинна виходити за межi української мови, нацiональної традицiї.
Пам'ятай: найкращi вчителi мови для тебе – це мати i батько.
У наш час доволi поширенi змiшанi шлюби. Цiлком природно, що в таких сiм'ях виникає проблема вибору мови. В iдеалi тут повиннi звучати обидвi мови, однак не в якомусь змiшаному виглядi, а кожна – у своєму лiтературному варiантi. Батьки в таких сiм'ях повиннi використовувати обидвi мови не просто для спiлкування, а як засiб залучення своїх дiтей до багатств духовної культури обох народiв.
Незнання рiдної мови не звiльняє тебе вiд обов'язку i не позбавляє права боротися за неї, за те, щоб твої дiти i внуки мали можливiсть знати i користуватися мовою свого народу. Вивчай iншi мови. Це дасть можливiсть не тiльки оволодiти ключами до скарбниць духовностi iнших народiв, але й об'єктивно оцiнити свою мову, її сильнi та слабкi сторони.
Знання чужих мов пробуджує бажання працювати для утвердження i розвитку рiдної мови, сприяти тому, щоб вона зайняла гiдне мiсце серед авторитетних мов свiту.
Немає кращого i легшого справити приємнiсть чужiй людинi, як розмовляти з нею її мовою, особливо коли це мова «недержавна», «непристижна», «мала».
Якщо ти українець i живеш поза Україною, не дай використати себе для денацiоналiзацiї народу, серед якого перебуваєш, а тим бiльше – для боротьби з його намаганням утвердитись на шляху самостiйного розвитку. Нашому поколiнню випало складне i вiдповiдальне завдання – вiдродження української мови, державностi, нацiї.