Виконайте тестові завдання . 1. За до тире треба в докремити прикладку в реченні ( розділові знаки пропущено ) А Микола Пимоненко лiрик за натурою звертався й до драматичних сюжетів . Б За вікном вагона мерехтiли далекi вогники сіл теплі земнi зірки . в Соняхн щирі огнепоклонники сходу кивають злотоголово . Г Час вічний мандрiвник безупинно йде вперед . 2. За до ком треба вiдокремити прикладку в реченні ( розділові знаки пропущено ) А над нами у високості кружляе шулiка хижий птах . Б Нарешті під'їхали до Запорiжжя мiста козацької слави . в Не цвітуть на вікнах герані сонний символ спокійних буднів . Г Чайки старожили морського берега поглядають iз високих скель . 3. Відокремленою прикладкою ускладнено речення ( розділові знаки пропущено ) А Чиженко як старший бухгалтер почав давати підлеглим завдання . Б Василь Черненко як людина мав складний характер . в Шевченко як поет відомий в усьому світі Г Розглянемо вашу заяву як згоду .
Вільно й широко розляглися зелені поля не тіснили їх похмурі ліси не давили високі гори і далеко-далеко сягало око вподовж ланів та невеличких гайків що зеленими вершечками виглядали з ярів та балок.
2.Низькі чорні хмари здавалося стояли нерухомо, але по тому як вони час від часу засмолювали негусті дрібні зорі і як ті зорі знову ненадовго з’являлися можна було здогадатися що хмари біжать.
3. Настане день настане час і розіллється знов медами земля що освятив Тарас своїми муками-ділами.
Объяснение:знайшла тильке де одну кому поставыты в 2 абзатци
І. Вільно й широко , розляглися зелені поля, не тіснили їх похмурі ліси не
давили високі гори ,і далеко-далеко сягало око вздовж ланів та невеличких
гайків що зеленими вершечками виглядали з ярів та балок. (В.Винниченко.)
2.Низькі чорні хмари здавалося стояли нерухомо, але по тому, як вони час
від часу засмолювали негусті дрібні зорі і як ті зорі знову ненадовго з'являлися
можна було здогадатися що хмари біжать. (Григорій Тютюнник.).
3.Мовчала ніч усі мовчали і соловейко задрімав на небі зірочки блищали за
гаєм місяць виглядав. (Л.Глібов.)
4.Виводить натхненно й пронизливо пташка і жаль що пташину ту мову
дзвінку поетам які б не були вони важко в житті перекласти на мову людську.