Вимовіть і запишіть форму кличного відмінка від наведених імен й по батькові​

Початок свят усіх - це є Різдво,

Бо якби Бог у плоті не родився,

Про Богоявлення б не знав ніхто,

А це тому, що Він би не хрестився.

І не страждав за нас би на хресті,

Не дарував би свято Воскресіння,

З надією ння у Христі,

І не чекав би нас по Вознесінні.

І Дух Святий на нас би не зійшов,

У день по Воскресінні п’ятдесятий,

Він як звичайний день, для всіх би йшов,

Також і Трійці, ми не знали б свята.

То ж саме цим, все почалося днем,

Знов хочеться все в ньому пригадати,

Коли в юдейське місто Віфлеєм,

Прийшли Марія й Йосип записатись.

Там місця у заїзді не знайшлось,

Що змусило відправитись до стайні,

Де їй родити сина довелось,

Бо кращих не було на те обставин.

А вже Господній Ангел їм звістив,

Тим пастухам,що поруч вартували,

Велику радість всім благовістив,

Що народився Той, Кого чекали.

Почули ще в великому страху:

«Дитину, в місті знайдете Давида»,

І ще ознаку Ангел дав таку:

«У яслах Він лежатиме сповитий».

Прийшовши вони все розповіли,

Подія ця всіх дуже здивувала.

Марії ж на серце слова лягли,

Вона над ними довго розважала.

Отримав світ в Христі!

Небесне військо виникло раптово,

Хвалити Бога, що на висоті,

Мир на землі і в людях добру волю.

На сході враз, зійшла нова зоря,

І мудреці, що вміли толкувати,

Народження юдейського царя,

В її появі мали розпізнати.

Вони йому вклонитися пішли,

Зоря вела їх, потім зупинилась.

Зрадівши, в дім з дитятком увійшли,

Дари принесли й низько поклонились.

Не випадково склались ті дари,

Із ладану, та золота і смирни,

Два перших, - як священику й царю,

А смирна - це для смертної людини.

Від мудреців як Ірод те зачув,

Що ті шукають тут царя нового,

За свою владу, сильний страх відчув,

І вдарився до наміру він злого.

Та Ангел Йосипу вві сні сказав,

Щоб брав дитятко і тікав в Єгипет,

І там до свого часу залишавсь,

Бо він дитя шукає погубити.

І повбивати Ірод наказав,

Усіх дітей, від двох років і менше,

Серед людей померлих за Христа,

Були це мученики самі перші.

Відома ця історія усім,

І вже давно, це календарне Свято,

Але важливо те передусім,

Що нами в своє серце з неї взято.

Чи народився в ньому твій Ісус?

І як багато місця там займає?

Серед життєвих цінностей, й спокус,

Чи Він на задній план не відступає?

Зворушлива історія Різдва.

А чи ти далі шлях Його простежив,

Що до Голгофського привів хреста,

Де постраждав Він також і за тебе?

Ти викупну ту жертву оцінив?

Чи відвернувся байдуже від неї?

А те, чому Він мудро нас навчив,

Хіба не править долею твоєю?

Перед очима бачу стайню ту,

Стоїть зоря над яслами Ісуса,

В думках за мудрецями увійду

І крізь сторіччя низько поклонюся.

Амінь.

Подробнее здесь: http://m.hristianskie-stihi.com/news/svyato-rizdva/

ОтвеОрфографія

        Орфографія – це система загальноприйнятих правил про передачі усного мовлення в писемній або друкованій формі.

        Основні поняття орфографії:

орфограма;

орфографічне правило;

принципи орфографії.

Орфограма

Орфограма — це правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибра­ти з кількох можливих варіантів.

Отже, орфограми — це насамперед букви, для написання яких треба застосувати певне правило (наприклад, буква е у слові весна, бо весни; префікс пре- у слові предобрий, бо вказує на збільшену міру ознаки).

Види орфограм

1. Буквені:

А) Ненаголошені [е], [и] в корені слова: весна, життя.

Б) Велика чи мала буква: Земля (планета), земля (ґрунт).

В) Правопис прізвищ, географічних назв.

Г) Написання сумнівного приголосного: легкий (бо легенький бо просити).

Д) Подовження та подвоєння приголосних: навчання, возз’єднання, лимонний.

Е) Наявність чи відсутність літери: сторіччя — сторіч, баский — баскський, біль — білль.

Є) Правопис складних слів.

Ж) Правопис префіксів, суфіксів.

З) Вживання м’якого знака і апострофа.

И) Правопис відмінкових закінчень.

І) Правопис особових форм дієслів.

Ї) Правопис числівників і зв’язок їх з іменниками.

Й) Правопис прислівників.

К) Правопис часток.

2. Небуквені:

А) Дефіс: по-київськи, з-поміж, темно-зелений, віч-на-віч, хто-небудь, пів-України.

Б) Апостроф: м’ята, роз’їзд, пів’яблука, сузір’я.

В) Перенос слова: ходжу, триста, місто і місто.

Г) Пропуск між словами (роздільне написання): будь ласка, все одно, поки що, на жаль, ні в кого, рік у рік.

Д) Разом: улітку, попід, деякий, піввікна.

Орфографічне правило

Орфографічне правило — це ко­ротка й чітка рекомендація для пев­ного написання як зразкового. Наприклад, правила вживання вели­кої букви; правила написання слів ра­зом, окремо, через дефіс; правила вжи­вання апострофа, м’якого знака та ін.

МІРКУЙТЕ ТАК!

Як слід визначати орфограму?

Знання.

Є два написання слова — пра­вильний і неправильний.

Використовуємо правило: в іменниках середнь­ого роду на -я (II відміна) у позиції між голос­ними м’які приголосні подовжуються. Отже, пишемо знання. Орфограма: подовження приго­лосних — буквена.

Орфографічна помилка

Орфографічною помилкою вважається неправильне написання однієї букви замість іншої в сумнівних випадках, неправильне вживання (або невживання) апострофа, м’якого знака, вели­кої та малої літер, неправильний перенос слів, подвоєння літер, де його немає, або відсутність подвоєння, де воно має бути; відсутність чергування у — в, і — й у точно визначених правилами ситуаціях та ін.

Орфографічний словник

Орфографічний словник містить інформацію про правильне написання слів.т:

Объяснение: