Вимовте правильно подані слова. Якщо можливі два наголоси, з’ясуйте, чи наголос дублетний (подвійний), чи він виконує певні функції (смислорозрізнювальну, форморозрізнювальну). Апостроф, бюлетень, випадок, вишиванка, вірші, вовняний, вогняний, водопровідний, глянцевий, джинсовий, довідник, донька, жадібний, запитання, квартал, новий, новина, об’єднання, помилки, разом, русло, середина, спроста, український, уподобання, учення, фаховий, черговий.
Запитайте у різних людей, що робить їх щасливими, від чого вони отримують найбільше задоволення, - і ви отримаєте купу найрізноманітніших відповідей. Дехто відверто скаже: мене роблять щасливим гроші, достаток, багатство. Справді, якщо весь час думаєш про те, як нагодувати сім"ю або заплатити за квартиру, щасливим бути важко. Так само і зі мною. Я не прагну набити повні кишені хрусткими купюрами, але для мене важливо мати певну суму грошей, щоб почуватися впевнено.
Але справжнє відчуття щастя до мене приходить тоді, коли я зустрічаюся зі своєю коханою дівчиною. Ця людина мені дуже дорога, бо розуміє мене і відповідає взаємністю на мої почуття до неї. Це мене окрилює, прямо підносить над землею, дарує впевненість у своїх можливостях, викликає справжню ейфорію і надихає на нові досягнення, аби подобатися їй ще більше.
Я думаю, навіть переконаний, що без кохання щасливою не може бути жодна людина.
Без усвідомлення сенсу життя ми не можемо бути щасливими. І хоча б у нас була найсмачніша їжа, найвишуканіший одяг, найкраща робота, без усвідомлення сенсу свого життя ми постійно відчуватимемо, що нам чогось не вистачає для щастя. Насправді, питання про сенс життя є одним з найскладніших питань, перед яким стояло людство протягом цілої історії свого існування і, напевне, ще гостріше стоїть в наші дні.
Напевно кожен з нас хоча б раз у житті (а дехто і не один раз) ставив його перед собою, намагаючись знайти відповідь. Дуже часто ми так заклопотані своїми справами, соціальними мережами, розвагами, що навіть не маємо часу подумати взагалі для чого я живу? Чи є зміст в тому, що я роблю?
Особливо часто, такі запитання постають перед нами в моменти усвідомлення скінченності життя. Коли ми бачимо, що людина з якою ми ще вчора розмовляли про різні речі сьогодні вже відійшла у вічність. Після таких подій ми часто задумуємось: А якщо завтра не стане і мене? І насправді, якщо життя після смерті не існує, то все, що ми робимо не має жодного змісту. Усвідомлення цього народжує в нашому серці страх. Смерть — це єдина річ, яка трапляється в кожному житті з 100-відсотковою ймовірністю.
Насправді, ми перестаємо чогось боятися, коли розуміємо з чим маємо справу. Зрозуміло, що дати вичерпну відповідь на питання про те, що відбувається після смерті не може ні наука, ні філософія. Достовірно відповісти на нього може тільки Той, хто Сам має владу над життям і смертю, хто помер та воскрес. Історія знає тільки одну таку особу — Ісуса Христа.
У всі періоди історії цілий світ дивувався безстрашності християн перед смертю, які часто помирали мученичою смертю з усмішкою на обличчі, для яких правда була важливішою за життя.
Людина помирає, і в той момент, коли її фізичне страждання досягає межі, вона чує, як лікар визнає її мертвою. Вона чує неприємний шум, голосний дзвін або жужжання, і в той самий час вона відчуває, що рухається з великою швидкістю вздовж довгого темного тунелю. Після цього вона раптово виявляє себе поза своїм фізичним тілом, але ще в безпосередньому фізичному оточенні, вона бачить своє власне тіло на відстані, і як сторонній глядач гає за спробами повернути її до життя, володіючи цією незвичайною перевагою, і перебуваючи в стані деякого емоційного шоку. Через деякий час людина збирається з думками і поступово звикає до свого нового положення. Вона помічає, що володіє тілом, але зовсім іншої природи і зовсім іншими властивостями, ніж фізичне тіло, яке вона покинула