Випішіть складні речення з різними типами зв'язку, вкажіть вид
Угорщина-кавова країна. На межі XIX-ХX сто літь у кав'ярнях Будапешта кипіло життя богеми, і якщо кому-небудь потрібно було знайти в місті відомого письменника або художника, для цього варто було знати не домашню адресу особи, а кав'ярню, яку вона відвідує. Кав'ярні були ніби клубами, де люди жили активним громадським життям, тут збиралися найяскравіші особистості, іноді саме в кав'ярнях починалися важливі подіт угорської історії. Сучасні заклади мають зовсім інший вигляд, але в столиці Угорщини залишилися кав'ярні, котрі зберегли атмосферу минулих часів. Кав'ярня «Централь»- одна з найдавніших у Будапешті, побудована у віденському стилі, заснована 1880 року. Тут донині намагаються зберегти атмо сферу початку XX століття: величезні вікна, латунні світильники та чорнильниці. Щодня в кав'ярні лунає жива гра на фортеniано. Тут можна не тільки випити доброї кави з тістечком, а й поїсти. Кав'ярня «Мувес»- відома з 1898 року, розташована в центрі «театрального району» Будапеш та, поруч із будівлею Опери. Iнтер'єр цієт кав'ярні з позолоченими барельєфами та рамами картин, великими дзеркалами й мідними ручками дверей подібний до салону XIX століття. Сюди полюбляють заходити музиканти, актори й інші діячі мистецтва. У першому залі завжди гамірной багатолюдно, але в другому є затишні куточки, де можна усамітнитися за чашкою кави з тістечком. Кафе-кондитерська «Нью-Йорк» розміщена на першому поверсі одніеї з найбільш імпозантних і значних будівель Будапешта-колишнього палацу «Нью-Йорк», а нині готелю «Люкс». Цей заклад був популярним місцем серед писыменників і редакторів: тут редагували найвпливовіші газети того часу. Після Другої світової війни знаменита кав'ярня занепала, а п приміщення використовували для магазину спортивних товарів. Проте пізніше кав'ярню було відреставровано та відновлено у свотй первозданній пишноті (За А. Мінком).
я вважаю,що прогулянка в лісі приємно гуляти в будь-який час року. Його природа завжди різноманітна і незмінно красива. Дуже цікаво ігати за лісовими мешканцями: білками, зайцями, дрібними пташками, іноді вдається зустріти їжака. Мені здається, найкраще місце для тварин – це ліс, природний ареал проживання. Я завжди з сумом ігаю за тим, як тварини нудяться в тісних клітках зоопарку або змушені виступати в цирку, виконуючи трюки за їжу.
по- перше , на мій погляд, кращого часу для прогулянок в лісі, ніж початок жовтня, не знайти. В цей час ще досить тепло, багато сонячних днів, а ліс уже встиг перетворитися. Він змінив зелене листя на яскраву жовту і червону, немов причепурилося до свята.
по-друге, моя собака Лора на прогулянці дуже любить, коли я беру її з собою в ліс. Там вона бігає за палицею, риє носом землю і принюхується до незнайомих запахів. Вона весело гавкати і стрибає навколо мене. Ми бігаємо разом пограти у рухливі ігри.
отже, ліс -це прекрасне місце, де можна оздоровитися, відпочити від шуму і пилу великого міста і просто весело провести час з сім'єю або друзями.
Объяснение:
Не люблю сидіти у вільний час удома. У вихідні намагаюся хоч трохи помандрувати. Звичайно, мені ще не дозволяють їздити кудись далеко без дорослих. Але до бабусі в село електричкою їжджу вже й сам. Усе потрібне в дорогу готую ще звечора. І ось настає субота. Встаю о п'ятій ранку і їду першою електричкою. І вже о восьмій годині підходжу до бабусиного обійстя. За сніданком з нею погомонимо (люблю це бабусине слово!), обговоримо новини, хоча и й спілкуємося мало не щодня телефоном. Мине година-дві, і зустрінуся з друзями. Домовимося з ними піти наступного дня ще вдосвіта по гриби в ліс чи порибалити на річку. Там, ясна річ, не обійдеться без пригод. А поки що допомагаю бабусі поратися по господарству. Щастя, що навчився щось путнє робити.