Випішіть із тексту прислівники 2. Ніколи людина не переживає так глибоко почут­тя обов'язку перед Батьківщиною, як у ті години роздумів над долею Вітчизни, коли вона мислено повторює шлях, пройдений своїм народом (В. Сухомлинський). Віконце світилося, там усе ще ждали, там довго ще ждатимуть, бо по-справжньому ждати вміють лише матері (М. Олійник). А навкруги гарно, як бува на­провесні в полі (М. Коцюбинський). Варіант 3. Я й сьогодні не знаю, хто там ходить в саду, як я щастя впізнаю, де кохання знайду? (Є. Летюк). Хтось колись сказав: першу половину шляху подорожній думає про те, що зо­ставив удома, другу — що чекає його попереду (М. Олійник). Жартома між двома очами-озерцями, мов човенце хистке, гойдалось серце (Н. Кащук). Варіант 4. По-моєму, кожна людина мусить хоч раз коли-небудь сягнути свого зеніту (0. Гончар). Хто страху у битві не знає, забувши сьогодні про втому, той дійде (я вас запевняю!) в безсмертя раніш, ніж додому (О. Підсуха). Десь над вами [ге­роями] давно обеліски уже височіють, зацвітають троянди чи зроста нетолочене жито (Л. Забашта). Варіант 5. Непереможно прагну я поставить так високо червону короговку, де й сам орел гніздо на сміє звить! (Леся Українка). Міцно і довго парубки трясли йому [Маркові] руки, якось по-новому дивились в очі (М. Коцюбинський). Варіант 6. Впрост і вхльост сікли клинки будьонівські, шпа­рили швидкі шрапнелі вись. З льоту, з маху рвали люті коні в скік, лавою за лавою ллючись (М. Бажан). Одвіку і довіку слава вам, вожді і воїни Паризької комуни, ваш приклад нам снагу дає й завзяття (Л. Дмитерко).

1) в далекому полі - обставина (підкреслюється пізній - означення (підкреслюється хвилькою). місяць - підмет (просто підкреслюється). в долині, за , по-осінньому - обставина. тривожилась - присудок. перелітна - означення. птиця - підмет. пісня - підмет. сумувала й сумувала - присудок. під густим склепінням лип, на яких ще неяскравою порошею - обставина. починала колихатися - присудок. місячна - означення. доріжка - підмет. 2) в - прийменник. далекому - прикметник. полі - іменник. пізній - прикм. місяць - іменник. долині - ім. за - прийменник. - прислівник. по-осінньому - присл. тривожилась - дієслово. перелітна - прикм. птиця - ім. а - сполучник. пісня - ім. сумувала - дієслово. й - сполучник. під - прислівник . густим - присл. склепінням - іменник. лип - іменник. на - прийм. яких - присл. ще - прийм. неяскравою - присл. порошею - ім. починала колихатися - обидва дієслово. місячна - прикм. доріжка - ім. 3) характеристика речення: (розпвідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене).

Устоличному музеї михайла булгакова на андріївському узвозі відкрито експозицію, присвячену вісімдесятиріччю одного з найвідомішйх романів двадцятого століття — «майстер і маргарита». для цього є особлива нагода. як відомо, булгаков розпочав свою важку літературну працю над твором у 1928 році, а завершив у 1940-му. київська виставка — певне просторове осмислення знаменитого роману.ще 1939 року в листі до свого київського друга, скрипаля гдешинського, булгаков написав: «я повсякчас звертаюся до спогадів і був би вдячний, якби ти допоміг мені в них дещо з’ясувати. це стосується в основному музики й книжок…» уявіть,  музика  й книжки — головні складники київської виставки, присвяченої майстрові та його роману. булгаков був справжнім знавцем музики, тому в музеї працюють над тим, як представити ще й музичний складник його літературних творів, зокрема «майстра і маргариту». музика — мистецтво просторове, а виставкові зали булгаковського будинку — простір особливий…домінантою першого залу є унікальний білий рояль, з яким пов’язана одна з легенд музею. гроші на нього збирали півтора року. як правило, кожна людина жертвувала «на одну клавішу», їй видавали навіть «документ», який свідчив, що цей поціновувач літератури є дарувальником, меценатом. цей білий рояль, зроблений для виставки в парижі 1889 року, отримав там золоту медаль. у нього немає номера. на роялі — надпис «лоенгрін», а поряд автограф булгакова. один з улюблених композиторів булгакова — вагнер — пов’язав свого часу музику з міфом. на цьому перехресті й народилися відомі вагнерівські опери, які слухав булгаков на початку минулого століття в києві в міському театрі.в іншому залі — письмовий стіл із безліччю «рваних» фотографій письменника. вони наче пориваються злетіти від подиху вітру, але… залишаються на місці. фазиль іскандер написав: «рукописи не горять там, де письменник сам згоряє над рукописом. у житті багато борців, які йдуть на голгофу, але зупиняються перед самісіньким розп’яттям». михайло булгаков ішов до кінця. переважна більшість музейних експонатів — оригінали. цікавим, наприклад, є один із документів, що нагадує про тривідсоткову позику, за якою можна було виграти раз на рік  сто тисяч. це саме та позика, завдяки якій майстер і виграв свої сто тисяч. перша професія майстра — музейник. у своєму романі булгаков і розповідає про те, що в музеях поширювали тривідсоткову позику і саме майстрові й дісталася ця «фішка». далі — відомо… майстер виграє сто тисяч карбованців, на які купує підвальчик, де й пише роман про понтія пілата. усе своє життя булгаков обожнював  київ. однак шлях роману до киян був досить тривалим. українське видання «майстра і маргарити» російською мовою вийшло друком у сімдесятих роках. а от перше видання роману українською мовою з’явилося лише три роки тому. «майстер» був надрукований раніше вірменською, турецькою, на івриті. 408 слів  за к. константиновою