Виписати 3 речення. Розставити знаки припинення.
Зробити схему до кожного речення.
Визначити тип зв’язку між частинами
(однорідний / неоднорідний / послідовний / мішаний (які саме типи намішані?)
Пронумерувати у схемі частини, нижче визначити вид кожної підрядної частини.
Наприклад:
[ 1 ] – головна
( 2 ) – обставини часу
( 3 ) – з’ясувальна
Речення:
1) Нам хотілося знати не як це сталося а що йому присудили.
2) З двох людей що посварилися винен той хто розумніший.
3) Приїхали до лісу в якому дід наобіцяв такі високі черешні які більше ніде не ростуть і такі смачні ягоди які більше ніде не родять.
- Чому ви не розважаєтесь разом з іншими?-вирішила запитати я.-Адже тут так весело.
-Весело.Але я вже не в тому віці, щоб бігати чи стрибати.-відповів він.
-Щоб було весело, не обов*язково стрибати чи бігати.
-А що ж я маю робити?-зацікавився дідусь.
-Коли я вас побачила, ви були такі сумні, що мені теж стало невесело.Може, вам просто посміхнутись?Просто так?
Він неочікуванно посміхнувся, і день здався мені кращим.
-Ти права.Мені справді стало веселіше.-відповів старенький, і з посмішкою пошкандибав собі далі.
2.ДИВАКИ Був за морями витівник на прізвисько Рогеллі. До меду брав собі часник, до перцю — карамелі. Завжди по вулиці гуляв він догори ногами, собак на стежці поціляв смачними пирогами. А за горами був дивак на прізвисько Рогатті. Він задкував, неначе рак, по сінях і по хаті. Як спав — на ліжко ноги клав, а голову — під ліжко. Квиток на поїзд купував, а йшов по рейках пішки. І ось зустрілись на торжку Рогеллі і Рогатті. Один з них верхи на дрючку, а другий — на лопаті. Обоє задом наперед і догори ногами. Обоє мали в сітях мед ще й бутлі з пирогами. Сказав Рогеллі: — От дивак! Звідкіль такий узявся? Сказав Рогатті: — Бачить всяк Що я не в тебе вдався! Ха-ха! — Рогеллі реготав. Хо-хо! — Рогатті з нього, Весь народ аж присідав реготу гучного. Ото дива! Ото дива! сміху впало небо! з. що? Такого не бува? вірите — не треба!