Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов'язаний з історією слов'ян.
У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів'я, приповідки.
Чудовими пам'ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і хоробрість богатирів, котрі самовіддано боронили рідну землю від ворогів.
Твори усної народної творчості у всіх народів передували творам писемним, першими з яких у Київській Русі стали літописи. Із виникненням писемності в Київській Русі почали записувати найвизначніші історичні факти. Записували їх або дуже стисло, або у вигляді розгорнутих оповідань («сказань»). Згодом ці записи були об'єднані й розміщені у хронологічному порядку. Отже, літописами називається зведення у хронологічній послідовності («за літами») коротеньких записів і докладних розповідей про історичні події.
Раннє виникнення літописів є свідченням високої культури давньоруської держави вже від початку її існування. На думку деяких дослідників, найдавніший літопис було створено за часів Аскольда у другій половині IX століття. Але він не зберігся. Першим літописом, що дійшов до нас, є «Повість минулих літ», створений на початку XII століття.
Оригінальна література Київської Русі представлена не тільки літописами. До її популярних жанрів належать церковні проповіді, повчальні та урочисті. Але перлиною давньоруської літератури є «Слово о полку Ігоревім».
Пам'ятки давньоруської літератури свідчать про поширення освіти в Київській Русі ще до прийняття християнства. Після цієї знаменної події піклування про освіту взяли на себе держава й церква. За князювання Володимира Святославича в Києві існувала державна школа, в якій навчалися діти «нарочитої чаді» — найближчого оточення князя. Існувала школа й при Софійському соборі. Саме тут було засновано першу відому на Русі бібліотеку й відкрито книгописну майстерню, де переписувалися й перекладалися книги, привезені з Візантії та Болгарії.
Хист і виняткова майстерність були притаманні руським будівничим. Вони зводили чудові споруди з дерева, каменю й цегли. Основним будівельним матеріалом слугувало дерево. Але існували на Русі і кам'яні споруди. Найдавніший кам'яний палац, відомий під назвою «палац княгині Ольги», було виявлено археологами на Старокиївській горі. У літописі він згадується під 945 роком. Та головна окраса міст Київської Русі —церкви. Протягом 989-996 pp. у Києві зводився храм Богородиці. Цю величну церкву назвали Десятинною. Вона була розкішно прикрашена: стіни розписано фресками, мозаїкою, для оздоблення використовувався мармур. Літописи називали її «мраморяною».
Справжнього розквіту досягло містобудування за князювання Ярослава Мудрого. 1037 року в Києві збудовано найбільший собор держави — Софію Київську. Крім богослужінь у цьому храмі справлялися урочисті державні церемонії, укладалися договори. Тут саджали на престол київських князів, хоронили їх. За часів Ярослава споруджуються головні міські ворота столиці — Золоті ворота з надбрамною церквою. Проте будівництво розгорталося не тільки у стольному граді. У Чернігові було зведено собор, за зразком Софії Київської будувалися собори святої Софії у Новгороді та Полоцьку. Наприкінці XI ст. спорудили Михайлівську церкву та Єпископські ворота у Переяславі. На західних кордонах Київської держави, у Перемишлі, було збудовано палац та білокам'яну круглу церкву-ротонду.
Разом із архітектурою високого рівня досягло образотворче мистецтво Київської Русі — мозаїка й фреска, іконопис та книжкова мініатюра. Шедеврами світового значення є мозаїки Софійського собору. Найбільше вражають серед них зображення Христа Вседержителя та Богоматері Заступниці («Оранта»). Крім мозаїк для оздоблення використовувалися фрески. Довершені фрески Софійського собору та інших храмів тієї доби багато розповідають про життя й побут давніх русичів.
У Києві, Чернігові, Галичі та інших містах існували іконописні майстерні. Ікони писалися на дерев'яних дошках і були в усіх церквах, малювали їх за певними канонами. Зовсім не кожний митець мав право писати ікони.
За часів Ярослава Мудрого, коли великого авторитету набула книга, розквітла книжкова мініатюра. Так, «Остромирове Євангеліє», написане у 1056-1057 pp., прикрашене чудовими заставками та трьома витонченими мініатюрами.
Про те, що б я зробила, якби була президентом України - це мої власні думки, тому мені легше писати від жіночого лиця, тому будь уважним, й виправляй, якщо потрвбно.
Я давно думала про це, так ось якби я була президентом України, то, перш за все яб би переглянула нашу Конституцію і викреслила б усі закони, що заперечують самі собі. або створювалися лише задля захиста майна певної особи чи цієї самої особи, бо Конституція - це держ документ. а не особистий!
По-друге , я б заставила на усі мітінги, держ. свята усіх одягати вишиванки. Бо це наш символ. Сама б теж носила одяг з елементами укр вишивки, особливо під час візиту до ін країн.
Далі, ПОСТУПОВО, обов'язкового поступово, бо одразу це нереально, я би збільшувала пенсії(але не так. як їх зараз збільшують моїй бабусі, на 3. 48, якщо не помиляюся одного року і на гривню з копійками ще й на другий рік, це ж, вибачте, сміх крізь сльози)
Далі я би провела медичну реформу, купила б "швидкі жо віділяла б багато коштів на медецину, бо здоров'я - то є основа життя й заборонила б закривати лікарні у маленьких містах, за погане відношення керівництва до підлеглих - обов'язкова кримінальна відповідальність.
Щодо освіти, закупила б у школи комп'ютери, сучасні дошки, бо в нас ще й досі вісять дошки з часів СССР. Те ж саме щодо парт і стільців. Зробити в школах ремонт. в селах, де є хочаб 10 дітей - дозволити відкрити дев'ятикласні школи.
Якщо казати про вищу освіту, я б зробила її безкоштовною, але для дуже обдарованих дітей(які складають ЗНО щонайменше на 170- ів з кожного предмету окремо) , а приватні вузи й платну освіту, як на мене, треба ліквідувати взагалі.
Що стосується дитячіх садків, то зараз з цим проблема, особливо у великих містах, тому що садки переповнені, дітей дівати нікуди, а за чинним Законом не можна віддавати дитину в школу, якщо до цього вона хоча б останній рік не відвідувала дитячий саок. Тому, я б побудувала дитячі садки, а територію вже існуючих - збільшила. Закупила б іграшки й необхідне обладнання.
Щодо шкіл-інтернатів, будинків малютки й ін. подібних закладів - я б приділила їм достатньо уваги. Діти, що не мають батьківської підтримки, як на мене, повинні отримати принайні якусь її частку від держави. Я б закупила обладнання, іграшки, влаштовувалися би для таких дітей спеціальні заходи, відпосинки у спеціальних літніх таборах і т.д.
Знову почали б працювати заводи, засіюватись поля - в молоді було б бажання жити в селах, в великих селах як я вже казала, були б школи а також бібіліотеки та сільські клуби.
Я б заставила УСІХ ДІЄЗДАТНИХ Й ЗДОРОВИХ чоловіків 18-25 років служити в арміі 2-3 роки. Тому що мене просто вбиває коли хлопець намагається відкосити від армїї, я дівчина, але я хочу служити в армії, якщо хлопець намагається відкосити - кримінальна відповідальністью
Також. я б зібрала вчених, і розробили б спеціальну програму щоб створювати передові технології, бо, як то кажуть, хто володіє інформацією - той володіє світом.
Ще, за зраду Україні й її народові( шпіонаж, праця на користь ін держави й т.д.) , а такоє інші тяжкі злочини - серійні вбиства, педофілію - я б ввела смертну кару. За недотримання Конституції, розкрадання державного майна, приватизацію держ земель, привищення службових вповноважень, якщо галузь, наприклад харчування, то за недотримання санітарних норм(до речі, були б введені спеціальні санітарні норми, і всякі ГМО - були б їх прямими порушеннями) - тюремне ув'язнення щонайменше на 5 років з звільненням з посади та конфіскацією на користь державі(це, в основному за розкрадання та приватизацію держ майна, але можливі й ін варіанти).
І, мабіть найболючіше для мене питання - питання укр мови. Так вже сталося, що я живу в російськомовному середовищі, тому, що, як то кажуть, гріха таїти - розмовляю суржиком. Але, мені б не хотілося, щоб мої діти так розмовляли, тому. Обов'язкове навчання в ВУЗах і школах укр мовою. Але, якщо регіон російськомовний то можна дозволити рос мову навчання, але при цьому в тиждень в кожному класі має бути не менше 6 уроків укр мови і не менше 4х уроків Укр літератури. Також, я проти надання російській мові статусу державної, спілкуватися російською - не забороняти, але ми - Україна, тому й мова повинна бути українською.
Щодо різних конкурсів, наприклад, Євробачення представник від України обов'язково має бути українцем за національністю, й виконувати пісню ТІЛЬКИ укр мовою, бо ми вважаємося найспівочішою нацією.
Це мої думки, багатьом не подобаються, але я вважаю так.
ответ:Культура Київської Русі
Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов'язаний з історією слов'ян.
У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів'я, приповідки.
Чудовими пам'ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і хоробрість богатирів, котрі самовіддано боронили рідну землю від ворогів.
Твори усної народної творчості у всіх народів передували творам писемним, першими з яких у Київській Русі стали літописи. Із виникненням писемності в Київській Русі почали записувати найвизначніші історичні факти. Записували їх або дуже стисло, або у вигляді розгорнутих оповідань («сказань»). Згодом ці записи були об'єднані й розміщені у хронологічному порядку. Отже, літописами називається зведення у хронологічній послідовності («за літами») коротеньких записів і докладних розповідей про історичні події.
Раннє виникнення літописів є свідченням високої культури давньоруської держави вже від початку її існування. На думку деяких дослідників, найдавніший літопис було створено за часів Аскольда у другій половині IX століття. Але він не зберігся. Першим літописом, що дійшов до нас, є «Повість минулих літ», створений на початку XII століття.
Оригінальна література Київської Русі представлена не тільки літописами. До її популярних жанрів належать церковні проповіді, повчальні та урочисті. Але перлиною давньоруської літератури є «Слово о полку Ігоревім».
Пам'ятки давньоруської літератури свідчать про поширення освіти в Київській Русі ще до прийняття християнства. Після цієї знаменної події піклування про освіту взяли на себе держава й церква. За князювання Володимира Святославича в Києві існувала державна школа, в якій навчалися діти «нарочитої чаді» — найближчого оточення князя. Існувала школа й при Софійському соборі. Саме тут було засновано першу відому на Русі бібліотеку й відкрито книгописну майстерню, де переписувалися й перекладалися книги, привезені з Візантії та Болгарії.
Хист і виняткова майстерність були притаманні руським будівничим. Вони зводили чудові споруди з дерева, каменю й цегли. Основним будівельним матеріалом слугувало дерево. Але існували на Русі і кам'яні споруди. Найдавніший кам'яний палац, відомий під назвою «палац княгині Ольги», було виявлено археологами на Старокиївській горі. У літописі він згадується під 945 роком. Та головна окраса міст Київської Русі —церкви. Протягом 989-996 pp. у Києві зводився храм Богородиці. Цю величну церкву назвали Десятинною. Вона була розкішно прикрашена: стіни розписано фресками, мозаїкою, для оздоблення використовувався мармур. Літописи називали її «мраморяною».
Справжнього розквіту досягло містобудування за князювання Ярослава Мудрого. 1037 року в Києві збудовано найбільший собор держави — Софію Київську. Крім богослужінь у цьому храмі справлялися урочисті державні церемонії, укладалися договори. Тут саджали на престол київських князів, хоронили їх. За часів Ярослава споруджуються головні міські ворота столиці — Золоті ворота з надбрамною церквою. Проте будівництво розгорталося не тільки у стольному граді. У Чернігові було зведено собор, за зразком Софії Київської будувалися собори святої Софії у Новгороді та Полоцьку. Наприкінці XI ст. спорудили Михайлівську церкву та Єпископські ворота у Переяславі. На західних кордонах Київської держави, у Перемишлі, було збудовано палац та білокам'яну круглу церкву-ротонду.
Разом із архітектурою високого рівня досягло образотворче мистецтво Київської Русі — мозаїка й фреска, іконопис та книжкова мініатюра. Шедеврами світового значення є мозаїки Софійського собору. Найбільше вражають серед них зображення Христа Вседержителя та Богоматері Заступниці («Оранта»). Крім мозаїк для оздоблення використовувалися фрески. Довершені фрески Софійського собору та інших храмів тієї доби багато розповідають про життя й побут давніх русичів.
У Києві, Чернігові, Галичі та інших містах існували іконописні майстерні. Ікони писалися на дерев'яних дошках і були в усіх церквах, малювали їх за певними канонами. Зовсім не кожний митець мав право писати ікони.
За часів Ярослава Мудрого, коли великого авторитету набула книга, розквітла книжкова мініатюра. Так, «Остромирове Євангеліє», написане у 1056-1057 pp., прикрашене чудовими заставками та трьома витонченими мініатюрами.
Объяснение:
Про те, що б я зробила, якби була президентом України - це мої власні думки, тому мені легше писати від жіночого лиця, тому будь уважним, й виправляй, якщо потрвбно.
Я давно думала про це, так ось якби я була президентом України, то, перш за все яб би переглянула нашу Конституцію і викреслила б усі закони, що заперечують самі собі. або створювалися лише задля захиста майна певної особи чи цієї самої особи, бо Конституція - це держ документ. а не особистий!
По-друге , я б заставила на усі мітінги, держ. свята усіх одягати вишиванки. Бо це наш символ. Сама б теж носила одяг з елементами укр вишивки, особливо під час візиту до ін країн.
Далі, ПОСТУПОВО, обов'язкового поступово, бо одразу це нереально, я би збільшувала пенсії(але не так. як їх зараз збільшують моїй бабусі, на 3. 48, якщо не помиляюся одного року і на гривню з копійками ще й на другий рік, це ж, вибачте, сміх крізь сльози)
Далі я би провела медичну реформу, купила б "швидкі жо віділяла б багато коштів на медецину, бо здоров'я - то є основа життя й заборонила б закривати лікарні у маленьких містах, за погане відношення керівництва до підлеглих - обов'язкова кримінальна відповідальність.
Щодо освіти, закупила б у школи комп'ютери, сучасні дошки, бо в нас ще й досі вісять дошки з часів СССР. Те ж саме щодо парт і стільців. Зробити в школах ремонт. в селах, де є хочаб 10 дітей - дозволити відкрити дев'ятикласні школи.
Якщо казати про вищу освіту, я б зробила її безкоштовною, але для дуже обдарованих дітей(які складають ЗНО щонайменше на 170- ів з кожного предмету окремо) , а приватні вузи й платну освіту, як на мене, треба ліквідувати взагалі.
Що стосується дитячіх садків, то зараз з цим проблема, особливо у великих містах, тому що садки переповнені, дітей дівати нікуди, а за чинним Законом не можна віддавати дитину в школу, якщо до цього вона хоча б останній рік не відвідувала дитячий саок. Тому, я б побудувала дитячі садки, а територію вже існуючих - збільшила. Закупила б іграшки й необхідне обладнання.
Щодо шкіл-інтернатів, будинків малютки й ін. подібних закладів - я б приділила їм достатньо уваги. Діти, що не мають батьківської підтримки, як на мене, повинні отримати принайні якусь її частку від держави. Я б закупила обладнання, іграшки, влаштовувалися би для таких дітей спеціальні заходи, відпосинки у спеціальних літніх таборах і т.д.
Знову почали б працювати заводи, засіюватись поля - в молоді було б бажання жити в селах, в великих селах як я вже казала, були б школи а також бібіліотеки та сільські клуби.
Я б заставила УСІХ ДІЄЗДАТНИХ Й ЗДОРОВИХ чоловіків 18-25 років служити в арміі 2-3 роки. Тому що мене просто вбиває коли хлопець намагається відкосити від армїї, я дівчина, але я хочу служити в армії, якщо хлопець намагається відкосити - кримінальна відповідальністью
Також. я б зібрала вчених, і розробили б спеціальну програму щоб створювати передові технології, бо, як то кажуть, хто володіє інформацією - той володіє світом.
Ще, за зраду Україні й її народові( шпіонаж, праця на користь ін держави й т.д.) , а такоє інші тяжкі злочини - серійні вбиства, педофілію - я б ввела смертну кару. За недотримання Конституції, розкрадання державного майна, приватизацію держ земель, привищення службових вповноважень, якщо галузь, наприклад харчування, то за недотримання санітарних норм(до речі, були б введені спеціальні санітарні норми, і всякі ГМО - були б їх прямими порушеннями) - тюремне ув'язнення щонайменше на 5 років з звільненням з посади та конфіскацією на користь державі(це, в основному за розкрадання та приватизацію держ майна, але можливі й ін варіанти).
І, мабіть найболючіше для мене питання - питання укр мови. Так вже сталося, що я живу в російськомовному середовищі, тому, що, як то кажуть, гріха таїти - розмовляю суржиком. Але, мені б не хотілося, щоб мої діти так розмовляли, тому. Обов'язкове навчання в ВУЗах і школах укр мовою. Але, якщо регіон російськомовний то можна дозволити рос мову навчання, але при цьому в тиждень в кожному класі має бути не менше 6 уроків укр мови і не менше 4х уроків Укр літератури. Також, я проти надання російській мові статусу державної, спілкуватися російською - не забороняти, але ми - Україна, тому й мова повинна бути українською.
Щодо різних конкурсів, наприклад, Євробачення представник від України обов'язково має бути українцем за національністю, й виконувати пісню ТІЛЬКИ укр мовою, бо ми вважаємося найспівочішою нацією.
Це мої думки, багатьом не подобаються, але я вважаю так.