Сміливість і боягузтво дві протилежні риси людського характеру. На цю тему не одне століття розмірковують філософи, психологи, письменники і поети.
Бути сміливим означає вміти контролювати свої емоції, тим самим надаючи активний опір своїм страхам. Смілива людина – це в першу чергу впевнений в собі людина, яка не боїться дивитися в обличчя проблемам, шукає вихід для їх вирішення, не відступає від задуманого і йде до кінця, до виконання своєї мети.
Смілива людина також повинен володіти величезною кількістю терпіння, обов’язково бути цілеспрямованим, заповзятливим, мати силу волі. Дуже важливо, щоб така риса характеру, як сміливість дісталася доброму й чуйному людині, для добрих цілей. Варто відзначити, що сміливість у людині може проявлятися і з негативним забарвленням, таким, як самовпевненість, азарт і фаталізм, які можуть стати небезпечними для нього самого, як недоречне почуття сміливості.
У боягузтва так само, як і в сміливості теж є позитивні і негативні сторони прояву людського «я». Боягузтво може проявлятися, як захисний рефлекс, який рятує людину від загрози – це боязкість і нерішучість. До негативних рис належать: малодушність, коливання, така людина це повна протилежність сміливій людині, він боїться будь-яких проблем і всіляко їх обходить.
Я вважаю, що боягузтво це звичайна слабкість сили волі, не бажання взяти свої емоції в руки і направити в потрібне русло. У боягузливого людини теж може бути мета, але він з легкістю може від неї відмовитися, якщо на шляху виникне невелика перешкода. У літературі є безліч прикладів людської боягузтва і сміливості, це наочно дозволяє переконатися в тому, що, здавалося б, боягузтво це і дрібниця, але насправді вона може бути злочинною. Людина через цю риси своєї вдачі може зробити, як моральні, так і правові злочину. Тому я вважаю, що кожна людина повинна себе морально виховувати, вчитися врівноважувати свої емоції, вірити в свої сили, брати себе в руки і не давати почуття страху перебороти себе, але і звичайно знати у всьому міру.
Домінантою монумента є постать Кобзаря-Шевченка висотою 4,5 м, встановлена на високому постаменті з сірого (на момент спорудження яскраво-чорного) лабрадориту. Статуя сповнена динаміки - і в точно знайденому ракурсі злегка нахиленої набік голови, і в енергійному жесті правої руки, і у всій постаті Шевченка проглядається готовність до дії, цілеспрямованість, внутрішня напруженість, що повною мірою відповідало Радянському трактуванню образу Т.Г. Шевченка як поета і художника-революціонера. Скульптура має яскраво виражений силует, легко впізнаваний здалеку, що зближує загальний фон монумента з конструктивізмом, — суворі, укрупнені складки одягу, лаконічність форм, енергійна Обробка поверхні великими узагальненими площинами — все це покликане створити могутній образ нескореного борця за права трудящих. До деталізації автор вдадуться лише в розробці особи, яка здійснена не тільки для досягнення портретної схожості, а й розкриття внутрішнього світу,
Сміливість і боягузтво дві протилежні риси людського характеру. На цю тему не одне століття розмірковують філософи, психологи, письменники і поети.
Бути сміливим означає вміти контролювати свої емоції, тим самим надаючи активний опір своїм страхам. Смілива людина – це в першу чергу впевнений в собі людина, яка не боїться дивитися в обличчя проблемам, шукає вихід для їх вирішення, не відступає від задуманого і йде до кінця, до виконання своєї мети.
Смілива людина також повинен володіти величезною кількістю терпіння, обов’язково бути цілеспрямованим, заповзятливим, мати силу волі. Дуже важливо, щоб така риса характеру, як сміливість дісталася доброму й чуйному людині, для добрих цілей. Варто відзначити, що сміливість у людині може проявлятися і з негативним забарвленням, таким, як самовпевненість, азарт і фаталізм, які можуть стати небезпечними для нього самого, як недоречне почуття сміливості.
У боягузтва так само, як і в сміливості теж є позитивні і негативні сторони прояву людського «я». Боягузтво може проявлятися, як захисний рефлекс, який рятує людину від загрози – це боязкість і нерішучість. До негативних рис належать: малодушність, коливання, така людина це повна протилежність сміливій людині, він боїться будь-яких проблем і всіляко їх обходить.
Я вважаю, що боягузтво це звичайна слабкість сили волі, не бажання взяти свої емоції в руки і направити в потрібне русло. У боягузливого людини теж може бути мета, але він з легкістю може від неї відмовитися, якщо на шляху виникне невелика перешкода. У літературі є безліч прикладів людської боягузтва і сміливості, це наочно дозволяє переконатися в тому, що, здавалося б, боягузтво це і дрібниця, але насправді вона може бути злочинною. Людина через цю риси своєї вдачі може зробити, як моральні, так і правові злочину. Тому я вважаю, що кожна людина повинна себе морально виховувати, вчитися врівноважувати свої емоції, вірити в свої сили, брати себе в руки і не давати почуття страху перебороти себе, але і звичайно знати у всьому міру.
Домінантою монумента є постать Кобзаря-Шевченка висотою 4,5 м, встановлена на високому постаменті з сірого (на момент спорудження яскраво-чорного) лабрадориту. Статуя сповнена динаміки - і в точно знайденому ракурсі злегка нахиленої набік голови, і в енергійному жесті правої руки, і у всій постаті Шевченка проглядається готовність до дії, цілеспрямованість, внутрішня напруженість, що повною мірою відповідало Радянському трактуванню образу Т.Г. Шевченка як поета і художника-революціонера. Скульптура має яскраво виражений силует, легко впізнаваний здалеку, що зближує загальний фон монумента з конструктивізмом, — суворі, укрупнені складки одягу, лаконічність форм, енергійна Обробка поверхні великими узагальненими площинами — все це покликане створити могутній образ нескореного борця за права трудящих. До деталізації автор вдадуться лише в розробці особи, яка здійснена не тільки для досягнення портретної схожості, а й розкриття внутрішнього світу,