Мати та п'ятирічна донька Дарина прийшли до дому й почали думати щоб таке подарувати бабусі на день народження. Дарина - Мамо, я хочу подарувати бабусі ведмедика. Мати - Даринко, бабуся вже доросла, давай краще ёё подаруємо те, чого в неё ще не має? Даринка - Я знаю що її треба! Давай но мі її подаруємо кошеня? В неї є миші, а кішки немає. Мати - Дуже добра думка, але давай так, ми з тобою спечемо тортик, потім купимо кошеня, причепимо на нього бантик й покладемо його в корзину? Адже, бабуся зрадіє коли побачить маленьке, пухнасте чудо! Дарина - Добре, давай. Мамо, тільки я сама буду нести кошеня. Мати - Будеш ти нести кошеня
Я любила фантазувати в дитинстві і так само зараз . Подобатися мріяти будинку за кухлем гарячого шоколаду в зимовий вечір. Сидиш дивишся у вікно і уявляєш , що сніг це пухнасті і м'які хмари на яких грають діти і звеселяючий . Небо це що те надзвичайне нескінченне . А сонце це великий жовтий куля від якого залежить життя людей. Але це місце доступне тільки для дітей. Уявляєш як ти катаєш на веселці і виглідіт це в твоїй уяві так реально що хочеться не зволікаючи потрапити тебе і все це відчути . Фантазія іноді допомагає пережити проблеми особистого харктера . Без фантазії уяви людина була б жорсткий безсердечний і черствий .
Дарина - Мамо, я хочу подарувати бабусі ведмедика.
Мати - Даринко, бабуся вже доросла, давай краще ёё подаруємо те, чого в неё ще не має?
Даринка - Я знаю що її треба! Давай но мі її подаруємо кошеня? В неї є миші, а кішки немає.
Мати - Дуже добра думка, але давай так, ми з тобою спечемо тортик, потім купимо кошеня, причепимо на нього бантик й покладемо його в корзину? Адже, бабуся зрадіє коли побачить маленьке, пухнасте чудо!
Дарина - Добре, давай. Мамо, тільки я сама буду нести кошеня.
Мати - Будеш ти нести кошеня