Виписати всы синоными та антоными
В далечині туманній, темній, димній злили-
ся низина і вишина (Є. Маланюк). 2. На обличчі
лежав вираз безнадії й розпачу (В. Собко). 3. За-
недужала перше мати: таки вже старенька була;
похиріла неділь зо дві, та й переставилася (Мар-
ко Вовчок). 4. Ніч коротка — довга розлука, що ж
мені суджено — щастя чи мука? (Леся Українка).
5. Стережете панське добро? Ха-ха! Пильнуйте,
пильнуйте, щоб не пропало (М. Коцюбинський).
6. І десь там юрми, натовпи, там люди! 7. О, як
їм їлося, вминалося, хрумтілося із мокрих жмень!
8. І раптом дощ. І злива. І гроза (Л. Костенко). 9. Не знаний нам початок і кінець, не розумі-
ємо таємну ліру, коли життя сплітає у вінець в незнаній черзі віру і зневіру. 10. І життя не
стоїть, а йде з гострим сміхом і гострим плачем. 11. Душа дозріє, сповниться відразу подвій-
ним смаком — меду чи полину (О. Теліга).
Людські можливості об'єктивно не мають меж - вони від походження людини воістину безмежні. Але, тим не менше, кожен людський суб'єкт ставить сам собі свої власні межі, точно так само, як будь-яка група чи спільнота людей колективно ставлять межі своїм індивідуальним і колективним можливостям. Тобто, наприклад, одна людина може сказати: "Я ніколи не зможу стрибнути з парашутом або в басейн з десятиметрової вишки. Це вище моїх меж! ". А інший йому у відповідь: "Нісенітниця! Я сто разів стрибав з парашутом, і взагалі - майстер спорту зі стрибків у воду". Де ж "межа" у кожного з цих людей? Погодься, що він різний і індивідуальний для кожного. І так - в будь-якій області. Людські можливості - це те, що можна безперервно розвивати і вдосконалювати. І для того, щоб для них не існувало меж, основна умова - це ліквідація обмежень і меж, встановлених людьми у свідомості. Якщо у свідомості все надумані штучні межі можливостей людиною зняті, то їх можна розвивати нескінченно.