Виписати з наведеного тексту в три колонки дієслова минулого, теперішнього та майбутнього часу. Визначити число дієслів, у дієсловах теперішнього та майбутнього часу - особу, а в дієсловах минулого часу однини –рід.

І уявилась Хариті вижата нива,а на ній стоять полукіпки і блищать проти сонця, як золоті. І сама Харитя стоїть на полі, дивиться на свою працю і думає, як би це звести у стодолу. От що вона зробить: піде до хрещеного батька , обійме його рученьками за шию і скаже: «Татку мій любий та милий! Я вже вам бавитиму маленького Андрійчика. Буду йому за няньку, тільки звезіть нам хліб та складіть у стодолу».

Коли мені в школі задали написати твір про мою улюблену пору пору, я вагався недовго. Так, мені подобається золота осінь, білосніжна зима. Я також люблю весну, коли навколо буяє зелень та квітують дерева. Але моя найулюбленіша пора року – це літо!

Особливо я люблю прихід літа. Це пора, коли спека та задуха ще не владарюють над містами та селами. Навкруги багато квітів. Ще навіть білі «свічки» на каштанах світяться. Вечорами тепло, але повіває свіжий вітерець. Не сидиться вдома, хочеться гуляти, веселитися. І люди навколо відчувають щось подібне: у всіх святковий, піднесений настрій.

Під час літніх канікул можна досхочу порадіти життю: мандрувати, купатися на пляжі, грати в футбол, баскетбол або бадмінтон, кататися на велосипеді. Є час читати всі книжки, які заманеться, а не тільки за шкільною програмою. Є час вільно посидіти за комп’ютером, але цим не варто захоплюватися. Адже надворі стоїть прекрасна пора року, не можна втрачати ані хвилини!

Звичайно, влітку часто буває спекотно та незатишно, особливо в великому запиленому місті. Але мені аж ніяк не хочеться проміняти це надмірне тепло на зимні холоди та теплі валянки! Літня спека тільки нагадує про те, що потрібно облагороджувати місто, висадити дерева для затінку.

Літо подобається мені не тільки тому, що влітку я зазвичай відпочиваю на канікулах. В цю пору року родюча природа така щедра на свої дари: овочі, фрукти, ягоди. Першою достигне черешня. Потім доспіє темна солодка вишня, а далі… Сонячні абрикоски, червонобокі яблучка, виноград, сливи… Справді, я люблю літо за те, що з-поміж інших пір року воно найщедріше до людини.

Зустріч двох друзів після карантину:

-Привіт друже! Як провів карантин?

-Привіт-привіт! Трохи нудно, звісно, але вцілому нормально. А ти?

-У мене також нічого особливого. Шкода звісно, що стільки часу втрачено, за цей час можна було б багато чого зробити.

-Так. Але головне те, що люди напевно зрозуміли, що навіть сучасна медицина не спроможна врятувати нас від усіх хвороб без нашої підтримки.

-Ага, я повністю з тобою згоден. Надіюсь, що ця ситуація змінить погляди людей щодо гігієни та змусить нас частіше мити руки, здавалося б, така дрібниця, але яка важлива.

-Звісно. Я сподіваюся, що більше таких ситуацій не буде і ми засвоєно цей урок.

-Я теж.