Виписати з тексту частки: Був собі чоловік та такий бідний, що не тільки в будень, а й у свято не було чого їсти. А дітей мав багато.
От той чоловік купував хліб, купував, а далі як не стало грошей, пішов до сусіда позичати жита — так і в того обмаль було. От він і каже:
— Будь ласкав, чоловіче добрий, дай хоч на один, на два хліби чого-небудь, поки я розстараюсь на грошенята та куплю собі.
От той сусід дав йому трохи жита; той подякував, узяв і пішов до млина. щоб його змолоти. Змолов те жито, йде назад, несе борошно в торбині та й думає:
— Господи Боже милосердний, змилуйся наді мною грішним і пошли мені щастя при моїй лихій годині! Коли б я знайшов тепер хоч карбованців два-три, і того було б з мене: все б таки не дав дітям.
Я вважаю,що в кожної людини має бути сенс життя. Це має бути те, заради чого ми живемо, дихаємо і робимо різні вчинки, як хороші, так і не завжди позитивні. У кожної людини є особиста думка про сенс життя. Кожна людина по-своєму унікальна і індивідуальна. Немає однакових людей – є хіба тільки схожі. Саме тому навіть у друзів – рідко збігаються думки про сенс в цілях і житті.
Для кожної людини сенс життя різний. Для когось сенс життя полягає в тому,щоб мати сім’ю, виховувати дітей, радіти тому, що ти маєш і цінуєш. Але у когось зовсім різні погляди на цінність: освіта, робота,гроші. А хтось взагалі не бачить сенсу в тому, що має. Іноді, сенс полягає в тому, що людина хоче бути здоровою і щасливою. Це для неї найбільша цінність. Невипадково у народі є чимало приказок і прислів’їв : « Найбільше багатство – здоров’я», « Хто про здоров’я дбає,тому і Бог допомагає». Проте інколи складається враження, що люди, тільки захворівши, розуміють,що позбавлені чогось надзвичайно важливого в житті. Особливо молодь,яка марнує своє життя , уживаючи наркотики,алкоголь і ще багато чого негативного. Я вважаю, що потрібно жити і радіти своєму життю – адже як чудово жити, не знаючи болю, не бути інвалідом, бути задоволеним і вдячним за те, що бодай живий, і маєш дах над головою, що здоровий і повноцінний. Життя – завжди буде віддзеркаленням того, як ми її сприймаємо всередині себе.
Отже, можна стверджувати,що людина має слідувати за покликом своєї мрії,гідної мети в житті і ніколи її не зрікатися. Кожна людина може стати успішною, якщо захоче і розвине в собі необхідні якост потрібно вірити у свої можливості.
За що я люблю весну? Ця пора року у мене асоціюється з красивою молодою дівчиною. І не випадково, адже саме в такому образі зображують весну на ілюстраціях. Мені подобається тепла погода, не спекотна й не холодна. Обожнюю сонячні дні, коли ясне блакитне небо над головою та піддуває приємний легкий вітерець. Світає рано й день дуже довгий. Всюди зелено та яскраво. У траві копошаться різноманітні комахи. У небі парять птахи, що прилетіли з півдня. Радіючи теплу й сонцю, вони голосно співають свої дзвінкі пісні. Не тільки у птахів, а й у більшості звірів починається шлюбний період.
Весна — це молодість, продовження роду, буяння барв і урочисте свято життя. Природа прокидається, і все живе радіє. Повітря насичене чудовими ароматами квітучих рослин. Вдихаючи їх, відчуваєш, як по тілу розливаються тепло та бадьорість. Додаються сили й життєва енергія, які так необхідні для нових починань і звершень. Все це створює чудовий настрій, хочеться жити та творити! В душі міцніє віра в краще, добре, світле. Не дарма вважається, що весна — найпозитивніша й найоптимістичніша пора року.
Я люблю весну ще з дитинства. У всіх школярів цей час пов’язаний із закінченням навчального року та близькістю літніх канікул. А що може бути краще відпочинку?!
Навесні приємно будувати плани на літо: куди з’їздити на екскурсію, коли відправитися в туристичний похід. Як добре, що можна робити вилазки на природу! Найбільше я люблю весну саме за це.