ето – потрясающая пора. Я с большим нетерпением ожидала каникул, и вот наконец они настали. В первую неделю каникул я вместе с ребятами из художественной школы ходила на пленер. Мы там изображали цветы, деревья, траву, и много чего еще. После пленера я несколько раз ездила в деревню. Мы ездили туда всей семьей, чтобы оказать бабушке с дедушкой. Иногда я оставалась в деревне ночевать. А когда возвращалась домой, то навещала подружек и ходила с ними гулять. А потом началась знойная пляжная пора. Мы с сестрой почти ежедневно ездили на пляж, где купались и загорали. Увы... Лето промчалось очень быстро! И уже снова пора в школу.
Хліб – це святиня. Його потрібно берегти. Не може бути родина багатою, якщо в хаті немає хліба. Хліб – усьому голова. Він щодня приходить до нас — рум'яний, теплий, запашний. Хліб має багато імен — бублик, булочка, паляниця, паска, пиріг... Він святий та безцінний - Хліб із нашого поля. Його берегли, хлібом зустрічали гостей. Легкого хліба нема. Багато професій потрібно, щоб хліб був на нашому столі. Важка праця хлібороба, мірошника, пекаря, продавця. Ми повинні завжди ставитися до хліба з шаною та повагою, бо Хліб – це Життя.
