Випишіть дієслова у дві колонки: 1) І дієвідміна; 2) ІІ дієвідміна.
1. Зсунути, гуркотіти, реготати, краяти, скреготіти, кроїти, оцінювати, бачити,
белькотати, в’їздити, вміти, знітитися, муркотіти, кликати, сюркотати,
вставити, зважити, збороти, підсісти, цокотіти, стругати, в’юнитися, тьмяніти.
2. Означити, знати, палахкотіти, свистіти, задріботати, іржати, вжалити,
вдержати, хотіти, одужати, диркотіти, змокріти, збігти, тупотіти, бігати,
удобрити, шепотіти, ойкати.
3. Лящати, клепати, скривати, кроїти, лютувати,
дирчати, одужати, оборонити, диркотати, завадити, знати, вбігти, белькотіти,
наколоти, збороти, оздобити, белькотати, свистіти, означати, волочити,
скласти, знехтувати, ударити, сипати, згаснути, пищати, дихати.
Я очень люблю зимние каникулы. Хоть они и значительно короче, чем летние, зато всегда проходят весело и ярко. Все потому, что на зимние каникулы приходятся мои любимые праздники - Новый год и Рождество. Все две недели отдыха от занятий царит праздничная атмосфера.
Обычно я провожу зимние каникулы дома, потому что на праздники к нам приезжают бабушка и дедушка или другие родственники. Мы все вместе готовимся к празднованию - украшаем дом и готовим вкусные блюда. А потом всей семьей встречаем Новый год, обычно не спим всю ночь.
А в этом году я надеюсь, что мне удастся побывать в Карпатах. Это моя давняя мечта - провести зимние каникулы на горнолыжном курорте, покататься на лыжах, увидеть своими глазами красоту гор зимой.
Зимние каникулы дают возможность отдохнуть от учебы, пообщаться с близкими и посвятить время любимым занятием. Зимой, когда на улице морозно, я люблю посидеть с книгой у окна и послушать музыку. А когда выпадает снег, то я иду гулять на улицу. Все вокруг белое, кажется, что ты попал совсем в другое измерение. Так красиво вокруг! Можно покататься на катке или слететь на санках с горки, или даже поиграть в снежки и сделать снежную бабу. Это всегда весело для всех - и детей, и взрослых.
Зимние каникулы - чудесная пора. Жаль, что они быстро заканчиваются, и мы снова должны возвращаться в школу. Но яркие впечатления от хорошо проведенного времени остаются с нами надолго и скрашивают непростые учебные будни. это мое
На мою думку, правильне і перше, і друге твердження. Адже справжній друг має і допомагати, і радіти за тебе. Та якщо у тебе все-таки є такий чудовий друг, то теж потрібно намагатися дотримуватися цих правил. Бо той, хто не до в тяжку хвилину, той автоматично перестає бути другом. А якщо не радіти за чужі успіхи, то зі сторони може здатися, що ти просто заздриш.
І тут ми плавно переходимо до заздрості. Те, шо заздрити не можна, знає кожен. Та от чи справді він ніколи не заздрить? Ще краще усі знають, що у дружбі заздрощам не місце. А як щодо товаришів - вони ж не друзі. Але все-таки заздрити не можна нікому - навіть незнайомим людям, не кажучи вже про товаришів та найкращих друзів.