Випишіть лише односкладні речення. Визначте вид кожного односкладного речення. 1. Не бий на сполох в невідлитий дзвін. 2. Ніжний шепіт і зітхання - моя Україна. 3. Майстрами не народжуються. 4. Не радій чужій біді. 5. Людей порівняв би з птицями. 6. Околиця міста. Горіховий гай. 7. А вже в Полтаві набирали сотні. 8. На небі - сонце. 9. Нам вічно треба небом жить... 10. Без праці немае справжньої людини.
- Привіт. Це Андрій?
- Так це я, а ви хто?
- Я мама Миколи Грищенка твого нового однокласника.
- Пере але ви переплутали мене з кимось. У нашому класі таких нема.
- Він новенький, вчора тільки в клас прийшов. Може ти його не знаєш?
- Ні, в нас не було новеньких. Вчора я був у школі. Ви напевно сплутали класи. Це в 6-А, а не в 6-Г поступив новенький.
- А ти не знаєш, як мені зв'язатися з класною керівничкою чи старостою класу Миколки?
- Щоб зателефонувати вчительці, потрібно знати її номер телефону, а в мене його нема. Як що ви хочете поговорити з ними, то я можу дати вам адресу Іванки Петренко - старости їхнього класу. А краще прийдіть в понеділок до школи.
- На всякий випадок продиктуй адресу.
- Вулиця Павленка, будинок 23.
- Сподіваюсь ви потоваришуєте з Микитою.
- Можливо. На все добре. Звертайтеся якщо що.
- Дякую тобі, Андрію, за до До побачення!
- Будь ласка. Допобачення !
Пташки втішають свого вірного друга веселими піснями. Але ніщо не може розвіяти смутку, що застиг на обличчі молодого витязя.
Прислухайтесь! Ніби жалісні звуки линуть. Це шумить-шепоче листя. Мов майстерні витинанки, крутяться кленові листки на тоненьких гілочках, лопотять на вітрі. Смуток хилить деревце, проте зламати не може. Міцний високий стовбур міцно входить корінням у землю.
А сумував клен за молодою берізкою, яку нещодавно зрубали.
Не сумуй, клене, бо біля молодого пеньочка проростуть білокорі гілочки і знову торкатимуться твоїх гілочок.