Випишіть прикметники Решить Випишіть прикметники. Виконайте їх морфологічний розбір.
Глеястий берег переходив у зелений, засланий спорише-
вими килимами, моріжок*. Тут, на спориші, і викачувалися
купальники, гріючи ребра проти чарівного сонечка. Далі за
моріжком стояла могутня стіна сторічних берестків.
Ніяке дерево не шумить так журливо, як старі берести. На
вербах листя м'яке, ніжне, навіть лагідне. І шум вербовий ніж
ний і лагідний. Жерстяне дубове листя у вітровій викрещу
іскри, в його шумі гнів, завзяття, наступальний порив. І дури
не шумлять — гудуть. А берести, старі меланхоліки, беруть
серце в полон, сповнюють солодкими болями, заносять розпо
куди, аж плаче те серце — і не знати від чого: від туги, ВІД
щастя чи поривань (І. Семенченко).
- Привіт, Оленко. Як справи? Тільки кажи швидше, бо я до школи йду.
- Привіт, Марусю, все добре. А чого ти так пізно йдеш до школи?
- Чого це пізно? Зараз же сьома ранку!
- Ти помиляєшся, Оленко. Зараз сьома вечора.
- Та невже. І дійсно, на телефоні написано, що зараз дев’ятнадцята година.
- Як ти могла ранок з вечором переплутати?
- Сьогодні після тренування я прилягла подрімати. А коли прокинулась, вирішила, що вже ранок.
- То ти й поснідати встигла?
- Уяви, так. Оце дивна історія сталась.
- Навпаки не дивна, а дуже весела. Вертайся скоріш додому, бо скоро стане темно. Та й школа вже зачинена.
- Дякую, дуже добре, що тебе зустріла. На все добре!
- Бувай!