Випишіть речення звертаннями та схарактеризуйте їх: Мово рідна, слово рідне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. (С. Воробкевич) О місячне сяйво і спів солов'я, Півонії, мальви, жоржини! Моря бриліантів, це-мова моя, Це - мова моеї Вкраїни. (П. Тичина) Я без тебе, мово, Без зерна полова, Соняшник без сонця, Без птахів діброва. (Ю. Рибчинський)
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".