Випишіть спочатку означено-особові, потім неозначено137. особові й насамкінець узагальнено-особові речення. підкресліть головні члени речення. 1. вчи дітей не страшкою, а ласкою. 2. учителя і дерево пізнають по плодах. 3. завтра вже піду до школи. 4. оголосили карантин на тиждень. 5. сидиш, бувало, на уроці і спиш. 6. заходь до класу. 7. бо мене хоч били, добре били, а багато дечому навчили (т. шевченко). 8. журбою біді не пособиш (м. стельмах). 9. дивлюся, вже й уроки скінчилися. 10. потім задали завдання на дроби (петро панч). 11. тут готують майбутніх інженерів. 12. добутком називають результат множення. 13. вставте пропущені букви. 14. зніми навушники. може, почуєш щось схоже на правду (ю. покальчук).
Бузок.
Хочу розповісти про дерево, яке росте у моєму дворі. Воно називається бузок.
Ще молоде, тому не дуже високе. Весною розцвітає ніжним білим цвітом. Чудовими пахощами наповнює повітря. У цю пору сидиш на лавці біля бузку, мов у чарівній казці. У спекотну літню пору бузок створює прохолоду та затишок. Взимку на гілці висить годівничка. Горобці, синички, снігурі щебечуть біля самотньої лавки.
Я люблю свій затишний двір. Невисокий бузок прикрашає його.
Горіх.
У моєму дворі росте крислатий горіх.
Колись пташка занесла плід. Він пустив корінці. Через багато років виросло дерево. Він високо піднімається над будинком. Після цвітіння завжди рясно покривається плодами. Зелені великі листочки та кульки довгий час прикрашають його.
Восени плоди чорніють і падають на землю. Діти люблять поласувати смачними горішками дерева, що росте у моєму невеликому дворі.
Яблуня.
У нашому дворі росте яблуня.
Не одна дитина виросла на його віку. А яблуня щораз цвіте та плодоносить. Весною вона вкривається великими біло-рожевими квітами. А восени дає щедрий врожай. ЇЇ яблука червоні та великі. Вони дуже смачні.
Усі у дворі з великим задоволенням смакують соковиті яблуневі плоди.