Випишіть сполучення слів у дві колонки залежно від того, як пишуть
частину сполучника, що в дужках: 1) окремо; 2) разом.
Хоч (би) вродив хліб, яқ (би) був лід, ніби (то) літо, все (ж) віри не йму,
неначеб (то) гриб, (не)зважаючи на вітер, коли (б) то брат, та (ж) кажи, то
(ж) будь обачним, сміх та (й) тільки.
Відповідь:
Пояснення:
2. Пам'ятай: смак визначається не по шкаралупі, а по ядру (доповнення змісту першої частини).
3. З паном судитись - чолом об стінку битись (зіставлення).
4. Попадавсь їм багач у руки - вони його оббирали, попадавсь вбогий - вони його наділяли (умова: якщо ... , то ...)
5. А ще таку я вирізьблю картину: зі всіх дворів збігається рідня (доповнення змісту першої частини).
6. Митцю не треба нагород: його судьба нагородила (пояснення змісту першої частини).
7. То не хмара - біла пташка хмарою спустилась (порівняння).
8. Сонце гріє, вітер віє з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину (одночасність подій, пов'язаних між собою).
Залежно від тканини можна було визначити заможність родини. Кількість рушників у посагу нареченої говорила про її вправність, адже вона сама мала їх зшити та розшити візерунками. Бувало, що молода мала безліч рушників, але вони були розшиті незграбно та невправно. А інша мала декілька, але дуже красивих – такий талант вишивання дуже цінився.
В рушники для певних подій вкладалися певні емоції. Вишиваючи заздалегідь рушник до хрещення дитини, мама молилася, аби рушник вийшов красивим – як майбутнє її дитя. До обряду поховання на рушниках вишивалися певні символи, які б могли до заспокоїтися душі померлого. Для хлібного рушника, в який клали охолонути тільки-но спечений хліб, обирали найкращу тканину та нитки – адже «хліб усьому голова». Хліб - найважливіша страва на столі, тому й рушник мав бути бездоганним.
Для різних свят українські жінки ткали спеціальні рушники – кольори, візерунки, довжина підбиралася залежно від значення свята. Найважливіші рушники готувалися на Різдво та Великдень.
Рушники завжди були на покутті – прикрашали стіни біля ікон. Чим більше рушників на стінах – тим краща доля у сім’ї. Господині ретельно слідкували за чистотою цих елементів декору. Також рушники часто прикрашали столи, рушниками накривали подушки на ліжках.
Про важливе значення рушника в український культурі говорить велика кількість пісень, приказок, прислів’їв, казок, співомовок про нього. Рушник для українців – символ дому, добробуту та душевної чистоти.