Сонця не було. Земля й небо стали ще сіріші, аж темні. Віяв холодний вітер, і перший сніг побілив вершки горбів. Поки він розпалив вогонь і нагрів води, повітря сповнилось білою гущею. Почав падати мокрий лапатий сніг. Попервах він танув, ледве торкаючись землі, але дедалі снігопад густішав, і зрештою сніг укрив землю суцільним завоєм, погасив вогнище й замочив запас моху.
З оповідання Григора Тютюнника "Дивак": 1) Тихо навкруги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу,струшений вітром з верховіття. Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк, — дятел порається.
2) З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітряпахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими 30 хвильками,— там б’ють джерела; а праворуч, на мілині, де лід міцніший, гасає ватага школярів. Лід гнеться, цьворохкає од берега до берега, здуваючись попереду ватаги, мов ковдра на сіні. З проломин цівками цебенить вода і заливає плесо.
З оповідання Джека Лондона "Жага до життя":
Сонця не було. Земля й небо стали ще сіріші, аж темні. Віяв холодний вітер, і перший сніг побілив вершки горбів. Поки він розпалив вогонь і нагрів води, повітря сповнилось білою гущею. Почав падати мокрий лапатий сніг. Попервах він танув, ледве торкаючись землі, але дедалі снігопад густішав, і зрештою сніг укрив землю суцільним завоєм, погасив вогнище й замочив запас моху.
З оповідання Григора Тютюнника "Дивак":
1) Тихо навкруги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу,струшений вітром з верховіття. Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк, — дятел порається.
2) З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітряпахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими 30 хвильками,— там б’ють джерела; а праворуч, на мілині, де лід міцніший, гасає ватага школярів. Лід гнеться, цьворохкає од берега до берега, здуваючись попереду ватаги, мов ковдра на сіні. З проломин цівками цебенить вода і заливає плесо.