Випишіть в окремі групи лексичні новації української мови останнього десятиріччя за такими параметрами: а) оновлення лексики, поверненої з пасивного словника; б) антропоніми заборонених і забутих діячів; в) оновлення лексики, в результаті лексико-семантичної деривації слів; г) лексичні новації в жаргоні; д) нові лексеми, утворені морфологічним відповідно до властивих українській мові словотворчих моделей; е) абревіатури; ж) запозичення. Ексклюзив, гривня, СП «АвтоЗАЗ ДЕУ», бюджетник, креативний, прикол (щось особливе), хіт, крутизна, Іван Мазепа, прикид (одяг), просвіта, брифінг, гетьман, факс, тіньовик, піцца, Симон Петлюра, діджей, довкілля, імідж, білорусизація, мапа, СНД, наїжджати (мати претензії), спільнота, світлина, плейєр, сервер, розмитнення, СП, бабки (гроші), Роман Шухевич, зелені (долари), шпиталь, часопис, Іван Огієнко, імейлик (За Л. Мацько).
Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати.
У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь.
На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.
Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір.
Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям.
Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню.
Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі…
Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч.
Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо.
Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя.