Словосочетание - состоит из пары или нескольких слов. У словосочетания есть типы: простые, сложные, свободные, несвободные, глагольные, есть три вида синтаксической связи в нём: согласование, управление, примыкание.
Предложение - состоящее из слов или словосочетаний, объединенных по смыслу с законченной мыслью. Иерархически находится выше словосочетания по величине. Предложения бывают: утвердительные, отрицательные и основные: вопросительные, побудительные, повествовательные. Дальше распространённое и нераспространённое, естественно простое и сложное.
Таким образом, предложение отличается от словосочетания:
1) Предложение состоит из словосочетаний, таким образом, предложение иерархически находится выше.
2) Словосочетание может быть реализовано только в предложении. Предложение выражает законченную мысль.
3) Предложение отличает интонационная оформленность, а словосочетание лишь называет что-то.
4) Словосочетание строится по принципу субординации, то есть одно слово является главным, а другое зависимым, синтаксические связи же в предложении сложнее.
5) Словосочетание может быть построено только при подчинительной связи, а в предложении может быть несколько видов связи.
Як часто ми говоримо про щастя, бажаємо один одному, прагнемо до нього, мріємо про нього. А що таке щастя? Як визначити його сутність, дати йому характеристику, описати його?
Одного разу я замислилася над цим і прийшла до наступного висновку: щастя — це не стан душі, не предмет і навіть не виконане бажання. Це особливий стан внутрішнього світу людини. Це ейфорія почуттів, емоцій, неймовірної радості і блаженства. Такий стан можливий при виконанні якогось дуже сильного бажання, при досягненні якоїсь давно-давно бажаної мети. А людській натурі властиво ставити завданням виконання якихось бажань.
І що ми називаємо щастям: виконання бажання або досягнення поставленої мети? А бажаємо ми часто грошей, влади, багатства, вдалого заміжжя. Але як же часто ми потім розчаровуємося. І досягнення якихось земних бажань не приносить нам очікуваного щастя, або воно буває недовгим. У тому й особливість цього почуття: що частіше ми ставимо мету, чим швидше її досягаємо і чим частіше виконуються наші бажання, тим слабкіше відчуття радості. За інерцією ми продовжуємо чогось бажати і до чогось прагнути, а радості від досягнутого все менше і менше.
На мій погляд, відчуття щастя треба культивувати, штучно створювати в самому собі цю ейфорію почуттів, використовуючи для цього найнезначніший привід, найнезначнішу, але приємну подію. Одним словом, навчитися радіти життю і бути ним задоволеним, незважаючи ні на які труднощі і негаразди.
Є люди (їх, правда, небагато), які мають таку властивість душі від народження. Це завжди просвітлені обличчя, це люди, красиві душею і тілом в будь-якому віці. Таким людям, щоб добре виглядати, немає необхідності робити пластичні операції, слідувати якимось режимам, дієтам. Вони завжди доброзичливі, з ними легко і приємно спілкуватися, вони немов світяться зсередини від щастя, заражають своїм оптимізмом оточуючих. Для них абсолютно не важливо, на якому щаблі соціальних сходів вони стоять, де вони живуть, що мають.
Якщо ми навчимося жити і сприймати світ так, як вони, то людство зробить величезний крок на шляху до досконалості, а сама людина не буде загрозою навколишньому світу, зможе позбутися багатьох своїх хвороб, стане чистішою і світлішою!
Щастя — це життя! Це сенс життя! Заради чого і для чого живе людина — це і є щастя! Якщо у людини немає в житті мети, то у неї не буде щастя!
Словосочетание - состоит из пары или нескольких слов. У словосочетания есть типы: простые, сложные, свободные, несвободные, глагольные, есть три вида синтаксической связи в нём: согласование, управление, примыкание.
Предложение - состоящее из слов или словосочетаний, объединенных по смыслу с законченной мыслью. Иерархически находится выше словосочетания по величине. Предложения бывают: утвердительные, отрицательные и основные: вопросительные, побудительные, повествовательные. Дальше распространённое и нераспространённое, естественно простое и сложное.
Таким образом, предложение отличается от словосочетания:
1) Предложение состоит из словосочетаний, таким образом, предложение иерархически находится выше.
2) Словосочетание может быть реализовано только в предложении. Предложение выражает законченную мысль.
3) Предложение отличает интонационная оформленность, а словосочетание лишь называет что-то.
4) Словосочетание строится по принципу субординации, то есть одно слово является главным, а другое зависимым, синтаксические связи же в предложении сложнее.
5) Словосочетание может быть построено только при подчинительной связи, а в предложении может быть несколько видов связи.
Як часто ми говоримо про щастя, бажаємо один одному, прагнемо до нього, мріємо про нього. А що таке щастя? Як визначити його сутність, дати йому характеристику, описати його?
Одного разу я замислилася над цим і прийшла до наступного висновку: щастя — це не стан душі, не предмет і навіть не виконане бажання. Це особливий стан внутрішнього світу людини. Це ейфорія почуттів, емоцій, неймовірної радості і блаженства. Такий стан можливий при виконанні якогось дуже сильного бажання, при досягненні якоїсь давно-давно бажаної мети. А людській натурі властиво ставити завданням виконання якихось бажань.
І що ми називаємо щастям: виконання бажання або досягнення поставленої мети? А бажаємо ми часто грошей, влади, багатства, вдалого заміжжя. Але як же часто ми потім розчаровуємося. І досягнення якихось земних бажань не приносить нам очікуваного щастя, або воно буває недовгим. У тому й особливість цього почуття: що частіше ми ставимо мету, чим швидше її досягаємо і чим частіше виконуються наші бажання, тим слабкіше відчуття радості. За інерцією ми продовжуємо чогось бажати і до чогось прагнути, а радості від досягнутого все менше і менше.
На мій погляд, відчуття щастя треба культивувати, штучно створювати в самому собі цю ейфорію почуттів, використовуючи для цього найнезначніший привід, найнезначнішу, але приємну подію. Одним словом, навчитися радіти життю і бути ним задоволеним, незважаючи ні на які труднощі і негаразди.
Є люди (їх, правда, небагато), які мають таку властивість душі від народження. Це завжди просвітлені обличчя, це люди, красиві душею і тілом в будь-якому віці. Таким людям, щоб добре виглядати, немає необхідності робити пластичні операції, слідувати якимось режимам, дієтам. Вони завжди доброзичливі, з ними легко і приємно спілкуватися, вони немов світяться зсередини від щастя, заражають своїм оптимізмом оточуючих. Для них абсолютно не важливо, на якому щаблі соціальних сходів вони стоять, де вони живуть, що мають.
Якщо ми навчимося жити і сприймати світ так, як вони, то людство зробить величезний крок на шляху до досконалості, а сама людина не буде загрозою навколишньому світу, зможе позбутися багатьох своїх хвороб, стане чистішою і світлішою!
Щастя — це життя! Це сенс життя! Заради чого і для чого живе людина — це і є щастя! Якщо у людини немає в житті мети, то у неї не буде щастя!