Випишіть займенники, визначте їх розряд. Зразок: що-небудь - неозначений;
я - особовий
Театр, як ми знаємо, пройшов довгий шлях розвитку. Першими акторами були скоморохи. Вони влаштовували потішні видовища на майданах і ярмарках. Перша українська театральна вистава відбулася на ярмарку в м. Кам’янці-Бузькій на Львівщині 1619 року, де вчитель Гаватович поставив зі своїми учнями дві п’єси. Перший український стаціонарний професійний театр заснував 1906 року в Полтаві Микола Садовський. Спочатку цей театр був мандрівним, а згодом для нього орендували приміщення в Києві. Перший театр для дітей виник на початку XX століття як аматорській. Це були дитячі вистави в Євпаторії, а також вистави Марка Кропивницького на Харківщині.
Підвалини нового українського театру в XIX столітті заклав Марко Кропивницький, який зібрав прекрасну трупу акторів. Йому вдалося з талановитих особистостей створити колектив, де кожен доповнював своєю грою гру інших. Він написав понад сорок драматичних творів, мав хист композитора – писав пісні. Не забув і про дітей, для яких створив п’єси “Івасик-Телесик”, “По щучому велінню”.
Це було не дуже давно. Кожної осені ми, як великі грибники, вирушаємо до лісу! Нас не цікавить знайдемо ми щось або ні! Нас цікавить сам процес пошуку, ми полюбляємо рискати по місцевості та як вже з'ясувалося шукати пригоди.
Як це все відбувалося! Я зі своїм братиком, як самі молодші у родині, пішли оглядати територію, за звичай в наш кругозір входить окружність невеликого радіусу. Від нашої зупинки ми відходимо недалеко. Але наша матуся, взявши свою найкращу подругу, пішла у саму чащу лісу, думаючи, що там грибів найбільше. Вони були впевненні, що добре орієнтуються в лісі. Так воно все і сталося, але в переносному значенні! Вже через одну годину, наша чоловіча компанія захотіла їсти, вся їжа лежала у машині, але ми вже звикли до того, що за нами завжди треба заносити хвіст та й почали хвилюватися за наших жінок. Спочатку тато телефонував нашій мамі, щоб дізнатися вони скоро чи ні, а то вже дуже животи скручувало від голоду. Ну як це? Вже півтори години пройшло, а ми ще ненагодовані! На це матуся відповіла, що вона знайшли невеличку галявину грибів та скоро вернуться. Назбиравши повні кошики, мама з подругою звернули увагу на те, що вони втратили орієнтацію на місцевості та не в змозі самостійно вийти з лісу, але мама взяла владу в свої руки і сказала слова великого математика: «Я все порешаю». Вона бере слухавку та телефонує нам, в надії, що ми їх врятуємо. Почувши схвильований голос у мобілці, тато побіг до машини та почав натискати на автомобільний клаксон, знаючи, що звук транспорту вони точно почують та прийдуть. Але це було марно, подруги були вже дуже далеко і почалася паніка. Наш тато, як великий психолог заспокоїв схвильовану матусю та заставив її розповісти йому про місцевість, на якій вони перебувають, в цю хвилину слухавку взяла подруга і як великий Сусанін, почала заводити тата у глухий кут. Таким чином ніхто з них не міг зрозуміти, де вони знаходяться і що робити далі. Вибратися з лісу жінкам допоміг місцевий житель, який на їх щастя проходив мимо. Невдовзі мама з подругою повернулися з повними кошиками грибів, вони не були втомлені та перелякані, а навпаки радісно усміхались, що не можна сказати про нас! Для себе я зробив висновок, що наша рідна матуся знайде вихід з будь-якої ситуації.
1.Писати – спочатку означало малювати, прикрашати, згодом відбулось перенесення значення (проте у слові «писанка» первісне значення все ще зберігається).
2.Азбука – від аз, буки – колись перші літери алфавіту.
3.Диктант – від латинського dictans, що означало «повторяти, дктувати».
4.Олівець – від «олово» (олово – свинець), бо стрижні для олівців виготовляли зі свинцю або з олова та цинку.
5. Канікули – у перекладі з лат. Канікули спочатку означало зірку Сіріус, через яку улітку проходило сонце. Саме у цей час у навчальних закладах робили перерву в заняттях.