Випишiть iз тексту iсторизми.З'ясуйте iхню стилiстичну роль.Чим iсторизми вiдрiзняються вiд архаїзмiв?
В митрополита дрижали руки, коли підняв він золотий вінець, щоб покласти на голову Ярославові. Досі не знати було смертним, звідки беруться імператорські корони. Вони існували мовби завжди, переходили в спадок разом з цілими імперіями. Візантійські імператори привезли вінці з Риму, німецький імператор здійняв корону з мертвого Карла Великого, відкривши його гробницю в Аахені, польський Болеслав одержав корону від папи римського. Ярослав не став ждати, поки хтось пришле йому вінець: звелів своїм майстрам викувати з руського золота, і ось митрополит чинив мало не святотатство, але не міг опиратися княжій волі, тішачи себе надією, що, кому треба, легко може змаловажити кесарство Ярославове і звати його по-старому князем.
Він наклав на князя вінець, пробурмотів благословення і необхідні при цьому слова: «Вінчається на кесаря землі Руської раб божий Георгій, рекомий Ярослав», але мало хто тямив по-ромейському, тому в молитві, яку відраву ж сотворено слов'янською мовою, многажди повторювано слово «кесар», щоб запало воно віднині в голови киян і, можливо, швидше розійшлося по всіх усюдах.
Після молитви коронований Ярослав урочисто відведений був од вівтаря до наготовленого поблизу трону. Дав єпископам поцілунок миру, сів на трон руку для поцілунку княгині Ірині, яка після того сіла поряд на нижчому стільці, вся церква заспівала «Господи, помилуй!», і розпочався великий молебень. Згодом мало бути велике пирування кесаря з дружиною і людьми знатними, мав би вважати Ярослав той день найщасли-вішим у своєму житті, але добре відав, що, хоч як називайся, не сягає твоє могуття повсюдно, в перепони, не уникнути гіркоти поразок.
Без нього виросла в Шуйці його донька, про яку й не знав нічого, не захотіла показати йому Шуйця Ярослави, коли ж спробував застосувати владу і силу, втекла дівчина і щезла з Новгорода. Те саме повторилося в Києві. Ось де межа влади: вільна людина.
Відповідь:
Завідувачу шкільного відділу
Київського педагогічного коледжу
при Національному ун-ті ім. Т. Г.Шевченка
пану А.С. Коломійцю
студента 23-ої групи фаху
«Учитель початкових класів»
Бондаренка Миколи Васильовича
Пояснювальна записка
Я був відсутній на заняттях 15 січня 2006 року у зв'язку з хворобою.
Довідка від лікаря додається.
16.01.2006р. Підпис
Пояснення:
Матусенька, мамочка, матінка, матусечка, матуся, матіночка.
Татусь, татко, татуньо, татунь.
Дівчина, дівчинка, дівчатко, дівчатонько, дівчинонька.
Бовдур, лобуряка, ледащо, вітрище, звірюга, здоровань, волоцюга.
2. У наведених прикметниках виділіть суфікси і поясніть, якого відтінку вони надають значеннюприкметника. .
Білісінький, височенький, губастий, добрячий, довжелезний, жирнющий, здоровенний, здоровенький, здющий, злодійкуватий, кисленький, кислющий, любесенький, ладненький, легесенький, малюсінький, носатий, низенький, очкастий, огрядненький, поганий, поганенький, поганю ший, рідний, ріднесенький, рукатий, синенький, сияющий, старуватий, старий, старезний, старющий, тонкий, тонесенький, тонющий, тонюсінький, холодний, чистенький, чистющий, широкий, широченький, широчезний.
3. Утворіть словотвірні ряди з коренями.
Рук(а), вод(а), ок(о), мор(е), степ, ліс, земл(я).
4. Охарактеризуйте шляхи творення наведених слів, з’ясуйте різницю в лексичному значенні і забарвленні кожного з них.