Виправте помилки в побудові речень із дієприслівниковими зво- ротами. У чому, на вашу думку, причина таких помилок? Подискутуйте. 1. Грізно поблискуючи шаблею, кінь із вершником рвав- ся вперед. 2. Читаючи кіноповість О. Довженка «Поема про море», мені згадався випадок із власного життя. 3. Спершись на лікті, хлопцеві було легше пересуватися. 4. Дерева обли- лись делікатним рожевим світлом, одягнені в легеньку одіж. 5. Побачивши схвильовану матір, у хлопця з'явилась розгуб- леність. 6. Зустрівши однолітків, Дмитрикові стало веселіше. 7. Драбинястий віз раз у раз підскакував і немилосердно тру- сив, не попадаючи в колію, запряжений одною конякою.
Сушити зуби - усміхатися, сміятися
Підібгати хвоста: а) втратити пиху, самовпевненість; знітитися.б) зніяковівши, втратити запал.
Мокрим рядном накрити — зненацька накинутися з докорами, вилаяти кого-небудь (звичайно раптово, зненацька) або гостро висловити своє незадоволення; піймати, захопити зненацька.
к р а й і н а, з е м л à, à р м і й а, ч и т à л н а , ж и т: à, с о л о м й а н и й ,
й à в і р
В першому слові наголос на І , в другому слові М і Р м'які, в третьому -Н -м'яка, в пятому Т м'яка, в шостому наголос на на друге О, в сьомому В м'яка
Іноді слова не існує, бо поняття, яке позначає це слово, не існує або не є важливим для якогось народу. Наприклад, у народів, що живуть далеко на Півночі, за Полярним Колом, є десятки слів та виразів для описання коліру снігу, напряму та швидкості вітру, тощо. Воно й не дивно: від здатності передбачити погоду сторіччами залежило життя цих народів. А ось у більшості народів Африки взагалі немає слова, щоб позначити сніг. Є й племена, у мові яких тільки три числівника: "один", "два" та "багато"...
Тому мову можно вважати дзеркалом самосвідомості народу. Чим багатша мова лексичними одиницями, тим краще носій цієї мови може виразити свої думки. Але для цього треба знати свою рідну мову у тонкощах. Тому рідну мову треба старанно вивчати.