Виправте помилки в реченні. Запишіть відредаговане речення : 1.Читаючи кіноповість «Зачарована Десна», перед очима постають картини мого дитинства.
2.Читаю про спогади митця в написаній повісті Олександром Довженком.
3.Малий Сашко дякує та захоплюється батьком Петром Семеновичем.
У нашому світі,де соціальна і матеріальна нерівність тільки росте ,де люди гублять і руйнують свій духовний світ ,віддаючи перевагу брудному багатству,де багаті пригнічують незаможних,завжди знаходяться люди,які уславляють найкращі риси людства-духовність,шляхетність,честь,чесність,розум,милосердя,любов.
Щоб досягти всього цього,треба жити своїм розумом і честю,діяти згідно зі своєю совістю,не вимикаючи її ,поводитись за законами чесності.Образ праведної людини не дається ні від кого,і маємо дбати про те ,щоб,досягаючи матеріального статку ,ми зберегли свою людяність,залишалися людьми,здатними підставити своє плече іншим,тоді здобудемо своєю плідною працею -своє щастя!
ався навчальний рік. Разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. Багато людей уже вправилися біля городу. Дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на рибалку.
Але одного разу ми поверталися з рибалки, йшли дорогою повз городи. Анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі Олексія не викопана картопля. Олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. Та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. Ми не придавали цьому ніякого значення. А від мами Анатолій та Данило чули, що Олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. У Олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. А осінь наступає з вранішніми прохолодами, а незабаром почнуться дощі та заморозки.
Ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці Олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.
Тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город Олексія, щоб зібрати урожай, до однокласнику. Так ми і зробили. До нас ще приєдналася мама Петрика, яка давала вказівки, радила.
Працювали ми до темряви. Зате вже пізно вечором привезли у двір Олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. Допоміг нам це привезти на машині батько Сергія, бо він шофер.
Олексій не зрозумів одразу, що діється. Але потім йому стало все ясно. На очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.
Розчулений, він щиро подякував усім нам за до та увагу до його сім'ї.