Виправте стилістичні, граматичні та правописні помилки у тексті.
На протязі чотирьох днів від 11 по 14 вересня у Львові проводився 16 Форум видавців. У даному міроприємстві приймає активну участь більша половина видавців України. Першого дня роботи Форума його відвідали чисельні представники міської та обласної влади. Відвідувачі охоче купляли книжки для дітей та подарочні видання по історії України. Форум відвідувався багатьма політиками, так як на передодні виборів вони хотіли бути ближче до народа. Неабиякий інтерес викликають призентації нових книжок, які друкуються не тільки на Україні, а й за границею. Любий відвідувач міг придбати книгу за самою різноманітною тематикою. А те, що кожного року у Львів приїзжають на Форум багато людей, говорить про актуалізацію проведення подібних міроприємств та популяризацію книги в сучасному світі. Тим часом як у галереї продавали книжки, у Палаці мистецтв, згідно програми, проходили зустрічі з самими відомими авторами. Проте, на жаль, не любому книголюбу вдалось потрапити на презентації, так як вхід був тільки по за
Вони пройшли півкілометра. Ліс ріс смугами: смуга сосняку, смула листяного лісу. Дід Олекса сказав, що тут можна збирати гриби. Кожен має стати на смужечку й прямувати нею. Можна не боятися заблукати - усі вийдуть на луг.
Дмитро Іванович зайшов у ліс. Сосни були мовчазні, а берізки й дубки перешіптувались. Стояв тихий ласкавий шум. Особливо гарні були берізки. Їх листя все ще було зеленим, і вони мовби летіли над сосновим бором. Висока трава була рідка й уже пожухла. Дмитро Іванович подумав, що, дід Олекса привів їх не туди, куди треба. Але в ту ж мить побачив попереду в траві красноголовця. Він був великий, на високій рівній ніжці. Неподалік од нього росло ще два менші. Він поклав їх у кошичок. Потім натрапив на два чималі красноголовці. Швидко Дмитро Іванович наповнив кошик. Йому ніколи не доводилося бачити стільки грибів. І зрозумів, що то йому та його родині подарунок від діда Олекси. Очевидно, дід уже знав це місце і беріг до цього дня.
Досить актуальним є питання "Чи може телебачення замінити книжку"? В наш час інформаційних технологій, дуже важко залишитися осторонь від будь-яких технічних приладів, фактично кожен з нас у руках тримає мобільний телефон чи смартфон. правильніше було б поставити питання: "Чи зможе Смартфон замінити і книгу, і телевізор?"
Думаю, що телефон вже частково замінив книгу, оскільки скачати електроний варіант книги набагато простіше, ніж знайти, замовити і купити її друковану версію. І, звичайно, це набагато легше, оскільки на одному планшеті чи телефоні, можуть вміщуватися десятки книг, а друкована - лише одна. проте, електронні носії мають два великі недоліки - закінчився заряд енеогії і поламався. все ж ніщо не може замінити відчуття, коли тримаєш у руках нову книгу, яка ще пахне свіжим друком.