Висловите своє міркування У вільному есе Про те чому саме Таким віршем закінчується Цей підручник і курс вивчення українській мові в школі
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів тлений Едем
І за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,
І за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
За те, що вчора встигло оддзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
Котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
За цю потребу слова, як молитви.

Вечірнє сонце, дякую за день!.

Книга веде нас у дивосвіт художнього словаа,знайомить із героями,що втілюють добро,милосердя,мужність,красу і справедливість. У світі існує безліч книжок,різних за характером та призначенням:одні розважають,інші виховують кращі людські якості.Книга-найцінніший здобуток людського розуму,скарбниця знань.Недарма у народі кажуть:"Книга вчить,як на світі жить".
Мені дуже подобається художня література. Читаючи книги,ми перелітаємо в інші епохи,заглиблюємося в долю героїв,разом із ними радіємо і сумуємо,переборюємо найтяжчі випробуання.
Нещодавно моя бабуся запропонувала мені прочитати "Повість про справжню людину" Б. Полевого.Мене вразила історія льотчика Маресьєва. В бою з фашистами його літак було збито.Льотчику пощастило:він упав на вікову ялину,а потім зісковзнув у великий замет.Це врятувало йому життя.Але під час падіння йому роздробило ступні.Близько двох тижнів він повз по снігу.Його знайшли хлопчики.У шпиталі Маресьєву повідомили,що ноги врятувати не вдається і їх треба ампутувапти.Але не літати ця людина не могла.Для нього літати-це озночало жити.Мужній льотчик навчився керувати літаком ,маючизамість ніг протези.Він літав і збивав німецькі літаки аж до дня перемоги.Його мужність,упертість у досягнені мети вразили мене.Прочитавши повість,я замислився над своїм життям.І ще я зрозумів,що означає справжня дружба.Завдяки повістя я точно знаю,які якості треба виховувати в собі,щоб хоч трохи бути схожим на людину,про яку знає весь світ.
Книга вселяє в нас любов до рідної України,повагу до інших народів,інтерес до їхньої культури,виховує почуття патріотизму.Вона навчає рідної мови,доносить до читача глибину й красу художнього слова,допомагає усвідомити його велику силу.Книга-це мудрий,розважливий,найвірніший друг,який супроводжує нас протягом усього життя.

Свідоме життя кожної людини починається зопанування,розуміння почутих звуків,а також з набуття навичок їх вимови. іншими словами,все починається з мови. з мови,якою говорили прадіди,яка звучить у піснях матусі-завзятих і мрійливих,тужливих. це мова,яка пов'язує тебе з твоїм народом-великою,могуиньою родиною.
мова будь-якого народу - це не лише система знаків і одиниць,які є засобом спілкування. мова-то душа народу,його духовна скарбниця,культурна колиска. мова-непізнана таємниця,яка зберігає в собі величезний потенціал,що був закладений віками історичних перетворень і надбань,
із знання рідної мови починається усвідомлення людиною себе як вищої істоти. усі дії людини закріплюються словом ,супроводжуються мовою. у мові віддзеркалюються вся сутність людського буття,національна історія,ментальність народу,особливості культурного розвитку індивідуума. мова є ключем до прогресу та розвитку народу.
вивчаючи мову іншого народу,пізнаєш народні глибини і таємниці,стаєш маленькою часточкою,ще однією його душею. недарма кажуть:"скільки мов людина знає-стільки разів ти людина". ніколи не треба занедбувати глибокої криниці знань,бо вона розкриває цікавий,ще до кінця не пізнаний світ.