Прочитайте текст спочатку мовчки, потім уголос за особами. Визначте його тему й головну думку. З'ясуйте стиль тексту, свою думку доведіть. Добрий лісоруб Прийшов -якось чоловік у ліс по дрова* Вибрав березу, підняв сокиру. Тут берізка заговори ла жалісно: - Не рубай мене! Мої дітки-паростки плакатимуть, якщо мене не стане! Підійшов чоловік до дуба. Почав дуб просити: - Дай мені ще пожити на світі! Жолуді мої ще не дозріли й не годяться на насіння. Як же виростуть дубові ліси? Замислився чоловік: «От диво! Ліс живе, ліс думає. У кожного дерева свій розум, у нас із ним одна мова. Кожне дерево знаходить мудрі й переконливі слова. Духу не вистачає його скривдити!» Тут із хащів вийшов дідок із довгою зеленою бородою. Лагідно глянув на чоловіка й сказав: тобі, що не знищив моїх дітей! Це принесе тобі щастя. Віднині все, що потрібно, у тебе буде. Дивися лише, щоб твої бажання не стали надмірними. Попрощався Лісовик і зник. Жив той чоловік заможно і щасливо до кінця своїх днів* І діти його були щасливі, й онуки, бо ніколи не кривдили нічого живого. Та якось правнукові доброго лісоруба запраглося, щоб Сонце спустилося з неба й погріло йому спину. Розгнівалося Сонце на таку його дурість і спалило нахабу промінням. Того нещасливого дня гаряче проміння так налякало дерева, що ті оніміли навіки. Відтоді люди не чули від них жодного слова. - Поясніть значення вислову втратити спільну мову, Чи можна втратити спільну мову з природою? У чому це виявляється? - Назвіть почуття, які викликали прохання дерев у лісоруба. Яке почуття викликали забаганки лісорубового правнука в Сонця? Звіртеся зі Словничком назв почуттів. - Складіть і запишіть план тексту казки. Усно перекажіть за ним казку. Роздивіться ілюстрацію. Пофантазуйте і розкажіть, що на ній зображено. Доберіть кілька варіантів назв.
План тексту казки 1. У ліс по дрова. 2. Розмова з деревами. 3. Мудрі слова є у всього живого. 4. Люди щасливі, коли розуміють природу. 5. Ганебний вчинок егоїста. 6. Дерева оніміли.
Заварити кашу Всі ми люди і звичайно дуже любимо заварити каші,що означає зробити багато проблем,які ми повинні вирішувати самі.Адже, як кажуть :"Наші проблеми,самі вирішуйте!" Але чи задавалися ви питанням, може людина сама, без до оточуючих людей справитися з її проблемою? На моб думку, ні. Ми не знаємо, яка є людина ,в душі,що в неї на серці. Адже, ми знаємо, що всі люди різні, з цього робимо висновок, що у кожної людини певна психологічна і моральна межа. Тому, допомагайте людям вирішувати їх "зварену кашу" ,бо ви не знаєте, якими наслідками може це обернутися до творця каші. Отже, пам'ятайте,ми всі варимо кашу,щоб життя було трішки легше, допомагайте одне одному проходити різні важкі життєві обставини. "Як ви до людей, так вони до вас!" Але не буду спорити,краще взагалі не варити кашу, а вирішувати все поступово.
Добрий лісоруб
Прийшов -якось чоловік у ліс по дрова* Вибрав березу, підняв сокиру. Тут берізка заговори ла жалісно:
- Не рубай мене! Мої дітки-паростки плакатимуть, якщо мене не стане!
Підійшов чоловік до дуба. Почав дуб просити:
- Дай мені ще пожити на світі! Жолуді мої ще не дозріли й не годяться на насіння. Як же виростуть дубові ліси?
Замислився чоловік: «От диво! Ліс живе, ліс думає. У кожного дерева свій розум, у нас із ним одна мова. Кожне дерево знаходить мудрі й переконливі слова. Духу не вистачає його скривдити!»
Тут із хащів вийшов дідок із довгою зеленою бородою. Лагідно глянув на чоловіка й сказав:
тобі, що не знищив моїх дітей! Це принесе тобі щастя. Віднині все, що потрібно, у тебе буде. Дивися лише, щоб твої бажання не стали надмірними.
Попрощався Лісовик і зник.
Жив той чоловік заможно і щасливо до кінця своїх днів* І діти його були щасливі, й онуки, бо ніколи не кривдили нічого живого.
Та якось правнукові доброго лісоруба запраглося, щоб Сонце спустилося з неба й погріло йому спину. Розгнівалося Сонце на таку його дурість і спалило нахабу промінням.
Того нещасливого дня гаряче проміння так налякало дерева, що ті оніміли навіки. Відтоді люди не чули від них жодного слова.
- Поясніть значення вислову втратити спільну мову, Чи можна втратити спільну мову з природою? У чому це виявляється?
- Назвіть почуття, які викликали прохання дерев у лісоруба. Яке почуття викликали забаганки лісорубового правнука в Сонця? Звіртеся зі Словничком назв почуттів.
- Складіть і запишіть план тексту казки. Усно перекажіть за ним казку. Роздивіться ілюстрацію. Пофантазуйте і розкажіть, що на ній зображено. Доберіть кілька варіантів назв.
План тексту казки
1. У ліс по дрова. 2. Розмова з деревами. 3. Мудрі слова є у всього живого. 4. Люди щасливі, коли розуміють природу.
5. Ганебний вчинок егоїста. 6. Дерева оніміли.
Всі ми люди і звичайно дуже любимо заварити каші,що означає зробити багато проблем,які ми повинні вирішувати самі.Адже, як кажуть :"Наші проблеми,самі вирішуйте!" Але чи задавалися ви питанням, може людина сама, без до оточуючих людей справитися з її проблемою? На моб думку, ні. Ми не знаємо, яка є людина ,в душі,що в неї на серці. Адже, ми знаємо, що всі люди різні, з цього робимо висновок, що у кожної людини певна психологічна і моральна межа. Тому, допомагайте людям вирішувати їх "зварену кашу" ,бо ви не знаєте, якими наслідками може це обернутися до творця каші.
Отже, пам'ятайте,ми всі варимо кашу,щоб життя було трішки легше, допомагайте одне одному проходити різні важкі життєві обставини. "Як ви до людей, так вони до вас!" Але не буду спорити,краще взагалі не варити кашу, а вирішувати все поступово.