Вiт iв
Відновіть деформований текст, уставивши на місці крапок потрібні за змістом дієслова у відповідній формі. Зробіть висновок про роль дієслів у мовленні.
МОЛЧАНСЬКИЙ МОНАСТИР
Молчанський монастир більше чотирьох століть... оплотом православної віри для багатьох людей, страждущих... і... животворну силу слова Божого. ...монастир наприкінці XVI століття. Архітектурний ансамбль компактно, на вершині присеймського пагорба. У будові монастиря органічно... елементи української і російської архітектури. Це викликано тим, що Путивль як порубіжне місто здавна... українці та росіяни (З журналу).
Довідка: є; торкнутися; відчути; збудовувати; ґрунтуватися; зливатися; населяти.
2.- Підкреслити дієслова;
Трійка, потроїти, три, розбивали, розбій, розбий, біжу, біганина, бігти, чує, чутка, надія, надіятися, червоний, червоніти.
3.- Виконати синтаксичний розбір речення.
Уся історія нашого народу пов'язана з історією хліба, з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молотити, молоти, розчиняти тісто, пекти, з умінням його їсти..
-Що це ти тут робиш?-спитав Максим.
-Нічого я не роблю, відійди!-розлютилась Марьянка.
-Добре,піду я,не буду тебе турбувати...- з жалістю пішов Максим.Бачить Марьянка-хрусь-хрусь..Це з яєчка вилупились пташенята,Марьянка подумала що було б добре якщо вона візме собі одного пташенятка.Вхопила його та побігла до дому.Прилітає Мама Пташка додому.Бачить одного з пташенят немає.Як тільки вона неплакала.Бачила Марьянка як Пташка слізьми заливаєтся та й сумно їй стало .На другий день встала Марьянка дуже рано,побігла до гніздечка та й поклала пташенятка.Мамі Пташці радо було та Марьянці...
У день його від'їзду ми влаштували йому сюрприз.
Знизу почувся моторошний голос.
З низу долини піднімалося сонце.
Збоку теліпалася смішна сумочка, що було ще безглуздішим.
З боку магазину йшов дядько, але Віктора не було.
Утрьох і жити веселіше.
У трьох кімнатах вимкнулося світло.
Цукерок в мішку було доволі багато.
Шевченка завжди тягнуло до волі, до України.
Він по-батьківському обійняв мене.
По батьківському родоводу вона приходилася мені тіткою.
Я промовила це вголос, але скоро пошкодувала.
В голос народу вслухався наш поет.
Нарешті я прийшла додому.
Тоді мій погляд зупинився на решті дітей.
Він по-своєму розумів цей вірш.
По своєму голосу він відчув, що занедужав.
Олена поглянула угору.
Восени я часто зариваюся у гору обов'язків, відчаю, переживань.