Визначати речення, у якому при дiэприслiвниковi э залежнi слова. 1. Вилiзши на великий снiговий карниз, юнак рiзко вiдштовхнувся палицями.
2. Ось чайка зметнулася вгору, прицiлившлись, шугонула в розставленi долонi.
3. Цю iсторичну книгу не можна прочитати, не дiзнавшись, якими письменами вона написана.
4. Велич приднiпровського лiсу побiльшувалась, грiзнiшаючи.
Гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "Якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить: природа людину створила - людина її переробляє", - сказав французький письменник Анатоль Франс.
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.
Транскрипція слова: [праісход'іт]
п - [п] - приголосний, глухий парний, твердий (парний)
р - [р] - приголосний, дзвінкий непарний, сонорні (завжди дзвінкий), твердий (парний)
про - [а] - голосний, ненаголошений
і - [і] - голосний, ненаголошений
з - [з] - приголосний, глухий парний, твердий (парний)
х - [х] - приголосний, глухий непарний, твердий (парний)
про - [о] - голосний, ударний
д - [д '] - приголосний, дзвінкий парний, м'який (парний)
і - [і] - голосний, ненаголошений
т - [т] - приголосний, глухий парний, твердий (парний)