Визначит частини мови.

Білі троянди називалися ще й трояндами Магдалини, і про них
розповідали, що вони втратили свою барву від пролитих на них сліз розкаяння
Магдалини. По тому одна з легенд про хрест свідчить також про
мохову троянду, котра виникла, нібито, з крапель крові Христової, що впала
на мох біля підніжжя хреста. Ця кров, свідчить переказ, струмуючи по хресту,
збиралая ангелами у золоті чаші, та кілька крапель випадково упали на мох,
котрий, щоб уберегти їх від осквернення, жадібно всосав у себе.І ось саме з
тих божественних крапель і виросла чудесна червона мохова троянда, яскраво-
червоний колір якої повинен правити нам за вічне нагадування пролитої за
наші гріхи крові. Крім того, троянда у католицьких легендах – небесна
заступниця добрих справ. Так, у одній із них оповідається про святителя
Миколая. Коли він серед страшної зими ніс узятий у монастирі хліб, щоб
нагодувати ним бідних, то його зупинив суворий настоятель, і хліб цей
перетворився на троянди, на знак того, що ця добра справа була приємна й
самому Господові.

Перед нами сосновий ліс, який починає пробуджуватися рано вранці. Сонце тільки-тільки сходить. Його ніжні промені вже позолотили верхівки величезних дерев і проникли вглиб хащі, але над глибоким яром ще не розсіявся вологий туман. Прокинулися мешканці хащі – три ведмежати і ведмедиця. Схоже, малюки ситі і задоволені. Вони безтурботно і незграбно возяться на зламаному стовбурі впавшої сосни, вивернутої з коренем, після бурі в лісі. Падаючи, дерево вдарилося об потемнілий від часу корч і тріснуло навпіл. Тепер верхівка лежить на землі, а стовбур з розчепіреними в різні сторони коренями дивиться, як розгойдуються в небі зелені гілки сосен. Дивлячись на картину, ми немов опиняємося зануреними в атмосферу лісового ранку, чуємо голоси птахів і рев ведмежат, вдихаємо аромат соснової кори і хвої. Колорит заднього плану полотна – прозорий, невизначений, а переднього – глибокий, барвистий. У картині, яка заслужено вважається для багатьох поколінь людей зразком пейзажу, повною мірою передано захоплення художника красою і багатством первозданної природи.

Школа - це те місце, де ми здобуваємо різноманітні знання та навчики - від елементарних до профільних. Ми вивчаємо безліч різних наук: математику, фізику, хімію, біологію, знайомимося з творами мистецтва та художньої літератури, займаємося спортом, вчимо іноземні мови. Це дає нам розуміння світу навколо нас та самих себе і розвиває як особистість, і саме з цієї причини старанне навчання в школі є необхідним кожному. До того ж, сумлінність є гарною рисою характеру, яку необхідно виховувати в собі з дитинства: вона допомагає вчасно виконувати роботу та призвичаює нас до самодисципліни. Старанні учні більш посидючі та терплячі, їм легше працювати для підготовки до іспитів або контрольних робіт.
Отже, сумлінне навчання в школі - це не лише обовязок кожного учня, а і легкий шлях до самовдосконалення та саморозвитку.