Визначити дане та нове в тексті, скопіювавши текст. Нове написати одразу в дужках після слова (Н), дане виділити напівжирним (Ctrl + B) Золоте море хлібів колишеться на вітрі. Небо чисте й блакитне. Важке колосся перекочується, гойдається хвилями. Колосся має бронзовий колір.
Я простягаю руку, беру в жменю кілька колосків і почуваю, як тіло моє наливається земною силою.
З трави на мене дивляться синіми очима степові волошки. Вони похитують малими голівками, ніби манять до себе.
Я нахиляюся над ними, без жалю зриваю одну квітку. Вона гарна, навіть дуже гарна, але якась мертва. Мені стає холодно від її дотику.
Кидаю квітку геть. Знову нахиляю до себе колоски, притуляю їх до щоки. Він них віє невимірною, здоровою, трудовою силою.
Я живу у маленькій хатині зі своєю сім’єю. Нас у сім’ї троє -
це я, мама і тато. Живемо ми неподалік від великого парку.
Якось мені захотілося піти на прогулянку. Надворі було літо, я пішла до парку і цілий день провела там. Я довго блукала парком і не помітила, як минає час. Раптом настав вечір, мені стало страшно. Тут мені почувся якийсь дивний звук. Я не могла зрозуміти, звідки він лунав, але мені здалося, що то і був сам Вечір, він ніби вітав мене і застерігав, що вже пізно і час іти до дому, бо батьки будуть хвилюватися та шукати мене. Я стала озиратися, намагаючись знайти, звідки лунає звук. Я побачила дерево, а на ньому – птаха. Виявилося, що це просто сова. Вона була велика, а її очі дивилися прямо на мене, наче вона до мене зверталася. Я швидко побігла додому. На цьому і закінчилася моя зустріч із Вечером.