Твір на тему "Я мрію стати дизайнером" для 4 класу пропоную скласти так:
Коли я виросту, то мрію стати дизайнером. Я ще не вирішив, дизайнером чого я стану. Зараз я обираю між дизайном інтер'єру та одягу. Я маю потяг до прекрасного, гарно малюю, маю чудову уяву та вмію фантазувати. Я вважаю, що ці якості до мені стати майстром своєї справи. Бути дизайнером не так легко, як здається. Необхідно постійно розвиватися, дізнаватися про нові речі, бути обізнаним в трендах. До того ж, повинно мати музу. Я вважаю себе творчою людиною, яка вміє сприймати віяння моди. Я вірю в те, що стану чудовим дизайнером.
Відвага наша — меч, политий кров’ю. Нікого тут нема, крім мене й господині.За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена.
З природи мовчазна, вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду.У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була дуже гарною молодицею.Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні.
Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче.А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда.
Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав.
Він не чув, як, зрушений пострілами, сиплеться з гілля дерев і вкриває його пушистий сніг.
Коли я виросту, то мрію стати дизайнером. Я ще не вирішив, дизайнером чого я стану. Зараз я обираю між дизайном інтер'єру та одягу. Я маю потяг до прекрасного, гарно малюю, маю чудову уяву та вмію фантазувати. Я вважаю, що ці якості до мені стати майстром своєї справи.
Бути дизайнером не так легко, як здається. Необхідно постійно розвиватися, дізнаватися про нові речі, бути обізнаним в трендах. До того ж, повинно мати музу. Я вважаю себе творчою людиною, яка вміє сприймати віяння моди. Я вірю в те, що стану чудовим дизайнером.
Відвага наша — меч, политий кров’ю. Нікого тут нема, крім мене й господині.За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена.
З природи мовчазна, вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду.У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була дуже гарною молодицею.Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні.
Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче.А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда.
Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав.
Він не чув, як, зрушений пострілами, сиплеться з гілля дерев і вкриває його пушистий сніг.