Визначити іменники вжиті в одині і множині. походження театру пов"язане зі святами на честь бога винаградарства діоніса.учасники вистави одягли козячі шкури й зображали друзів діоніса.прцесія веселими піснями й танцями.
напевно, кожен із нас вже задумувався про те, що він буде робити після закінчення університету. у кожного є якийсь план дій або ж уже готовий «сценарій життя», і у всіх він різний. кожна людина уявляє майбутнє по різному, але всі наші з вами шляхи є пов’язані, бо ми живемо в одній країні – україні, і хотілося б, щоб наше майбутнє було хоча б наближено таким, яким ми його собі уявляємо.
зараз від багатьох людей можна почути різні песимістичні прогнози про майбутнє україни, і, мені здається, що до них варто прислухатись, але не для того, щоб їх прийняти, а для того, щоб не допустити їх здійснення.
нашу націю сотнями років гнобили інші держави, цим самим деморалізовуючи народ та пригнічуючи українську гідність. у різні часи по- різному жилось українцям, але ми завжди змушували загарбників пам’ятати про себе, як про справжню націю, яка живе на своїй богом даній землі і не є просто статистичними цифрами про заселення центральної європи. боротьба за незалежність тривала завжди, починаючи від падіння київської русі і закінчуючи сьогоднішніми днями.
нещодавно один з відомих істориків україни виступив зі своїм баченням сучасного та майбутнього україни, де порівняв нашу державу з слимаком, який рухається дуже повільно, але впевнено. україна за недавній час втратила дуже багато шансів та можливостей, і, деколи здається, що вона майже нікуди не рухається або ж рухається назад. прийшов час, коли ми самі повинні вирішувати за себе та обирати своє майбутнє. зараз, через 19 років незалежності, вже з’явилось нове покоління людей, свідомість яких вільна від почуття національної неповноцінності та меншості у порівнянні з іншими – це ми! ми – майбутнє україни! жоден з нас не повинен залишатись пасивним і перекладати свої обов’язки та відповідальність на інших.
на мою думку, щоб вижити, людина зобов’язана навчитися перебувати в злагоді з природою.
по-перше, вона сама є часточкою природи, тобто її існування залежить і від навколишнього середовища, і від екології планети в цілому. яскравим прикладом своєрідного художнього осмислення думки про те, що можна жити в гармонії з природою й не шкодити їй, є твір даніеля дефо «робінзон крузо». автор описує побут і діяльність людини, яка випадково потрапила на безлюдний острів. здавалося б, вижити немає шансів, проте головний герой пристосувався до свого нового середовища й, використавши можливості довкілля та здобутки цивілізації, зумів забезпечити для себе порівняно високий рівень життя.
по-друге, розробляючи щоразу нові й нові технології, людина лише ціною власних помилок, а іноді навіть катастроф, навчається передбачати наслідки впровадження власних винаходів, тобто поступово розуміє необхідність розвитку екологічної свідомості.
прикладів цього є чимало й у сучасному житті, і в історії. ідеться насамперед про те, що життя можливе без деяких винаходів, що їх можна використовувати на благо природи, що впроваджувати їх варто лише тоді, коли створено необхідну систему захисту від згубного впливу їх на довкілля. так, російський учений ігор курчатов, один із розробників атомної бомби, усвідомивши наслідки свого винаходу, став боротися за використання атомної енергії для мирних цілей. але мені не відомі, на жаль, випадки, коли вчені відмовлялися від своїх винаходів задля збереження довкілля.
підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що природа може існувати без людини, а людина без природи — ні. саме тому кожен, хто живе на землі, має прагнути до гармонійного співіснування з довкіллям і зобов’язаний піклуватися про збереження багатств планети.
напевно, кожен із нас вже задумувався про те, що він буде робити після закінчення університету. у кожного є якийсь план дій або ж уже готовий «сценарій життя», і у всіх він різний. кожна людина уявляє майбутнє по різному, але всі наші з вами шляхи є пов’язані, бо ми живемо в одній країні – україні, і хотілося б, щоб наше майбутнє було хоча б наближено таким, яким ми його собі уявляємо.
зараз від багатьох людей можна почути різні песимістичні прогнози про майбутнє україни, і, мені здається, що до них варто прислухатись, але не для того, щоб їх прийняти, а для того, щоб не допустити їх здійснення.
нашу націю сотнями років гнобили інші держави, цим самим деморалізовуючи народ та пригнічуючи українську гідність. у різні часи по- різному жилось українцям, але ми завжди змушували загарбників пам’ятати про себе, як про справжню націю, яка живе на своїй богом даній землі і не є просто статистичними цифрами про заселення центральної європи. боротьба за незалежність тривала завжди, починаючи від падіння київської русі і закінчуючи сьогоднішніми днями.
нещодавно один з відомих істориків україни виступив зі своїм баченням сучасного та майбутнього україни, де порівняв нашу державу з слимаком, який рухається дуже повільно, але впевнено. україна за недавній час втратила дуже багато шансів та можливостей, і, деколи здається, що вона майже нікуди не рухається або ж рухається назад. прийшов час, коли ми самі повинні вирішувати за себе та обирати своє майбутнє. зараз, через 19 років незалежності, вже з’явилось нове покоління людей, свідомість яких вільна від почуття національної неповноцінності та меншості у порівнянні з іншими – це ми! ми – майбутнє україни! жоден з нас не повинен залишатись пасивним і перекладати свої обов’язки та відповідальність на інших.
ответ:
на мою думку, щоб вижити, людина зобов’язана навчитися перебувати в злагоді з природою.
по-перше, вона сама є часточкою природи, тобто її існування залежить і від навколишнього середовища, і від екології планети в цілому. яскравим прикладом своєрідного художнього осмислення думки про те, що можна жити в гармонії з природою й не шкодити їй, є твір даніеля дефо «робінзон крузо». автор описує побут і діяльність людини, яка випадково потрапила на безлюдний острів. здавалося б, вижити немає шансів, проте головний герой пристосувався до свого нового середовища й, використавши можливості довкілля та здобутки цивілізації, зумів забезпечити для себе порівняно високий рівень життя.
по-друге, розробляючи щоразу нові й нові технології, людина лише ціною власних помилок, а іноді навіть катастроф, навчається передбачати наслідки впровадження власних винаходів, тобто поступово розуміє необхідність розвитку екологічної свідомості.
прикладів цього є чимало й у сучасному житті, і в історії. ідеться насамперед про те, що життя можливе без деяких винаходів, що їх можна використовувати на благо природи, що впроваджувати їх варто лише тоді, коли створено необхідну систему захисту від згубного впливу їх на довкілля. так, російський учений ігор курчатов, один із розробників атомної бомби, усвідомивши наслідки свого винаходу, став боротися за використання атомної енергії для мирних цілей. але мені не відомі, на жаль, випадки, коли вчені відмовлялися від своїх винаходів задля збереження довкілля.
підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що природа може існувати без людини, а людина без природи — ні. саме тому кожен, хто живе на землі, має прагнути до гармонійного співіснування з довкіллям і зобов’язаний піклуватися про збереження багатств планети.