Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий
Це має бути текст? якшо да тонапишихоча я незнаю чи тобі це підійде!
Часто у школі я чую від вчителів такий вислів вчитися на власних помилках. І мені завжди було цікаво знати що це означає. Я все таки вирішила спитати у вчителі і отримала дуже точну і хорошу відповідь.
- Вчитись на помилках це от якщо ти зробив помилку то на наступний раз коли буде щось подібне до цього ти не зробиш її бо знатимеш що це неправильно і тобі можуть поставити нижчю оцінку! Ти зрозуміла що таке вчитись на помилках запитав вчитель?
- Так. Відповіла я! І зрозуміла що ніколу не буду повторювати свої помилки!
Це має бути текст? якшо да тонапишихоча я незнаю чи тобі це підійде!
Часто у школі я чую від вчителів такий вислів вчитися на власних помилках. І мені завжди було цікаво знати що це означає. Я все таки вирішила спитати у вчителі і отримала дуже точну і хорошу відповідь.
- Вчитись на помилках це от якщо ти зробив помилку то на наступний раз коли буде щось подібне до цього ти не зробиш її бо знатимеш що це неправильно і тобі можуть поставити нижчю оцінку! Ти зрозуміла що таке вчитись на помилках запитав вчитель?
- Так. Відповіла я! І зрозуміла що ніколу не буду повторювати свої помилки!