Визначити речення з непоширеним звертанням. Выберите один ответ:
А.Знову, Ластівочко-серце, ти вернулась… (П. Грабовський).
Б.Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій для нас одкрила і землю з ним веселкою з’єднала (Леся Українка).
В. Мій Боже милий, як-то мало святих людей на світі стало! (Т. Шевченко).
Г.Лети, Пташко, з захід сонця, защебечи в шибку… (П. Гулак-Артемовський)

Сам ответ ниже про динамику.
Сенкан должен составятся с 5 строк:
- в первой должно быть то, о чём мы пишем (Например, Матушка)
- во второй 2 слова, описывающее предмет писания (Например, Родная, милая)
- в третьей 3 слова, на вопрос «Что делает» и тому подобных. (Например, Любит, ждёт, надеется)
- в четвёртой целое предложение открывающее суть того, что делает предмет о котором пишут (Например, Сидит и думает о своих сыновьях)
- в пятой, синоним к слову, о котором пишут (Например, Маменька)

Вот и получился у нас Сенкан со словом Матушка:
Матушка
Родная, милая
Любит, ждёт, надеется
Сидит и думает о своих сыновьях
Маменька
 
А теперь Динамика:

Динамика
Сложная, интересная
Изучает, объясняет, демонстрирует
движение, развитие, изменение явления
Наука

Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ. 
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині. 
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом. 
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть. 
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.