У дитинстві, як бігав стежками між напоєних сонцем хлібів , заколисаний колосками, жайворонком я стать хотів. ( Речення розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленими членами речення, вираженими відокремленою обставиною та відокремленим означенням.)
1.Не кидай слова на вітер.(на вітер - Н.в.) 2.На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.( на слово -Зн.в) 3.Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.(на осиці - Д.в,на вербі - Д.в) 4.На словах густо, а в голові пусто.( в голові - Д.в) 5.З базіками тримай язик за зубами.(за зубами - Ор.в) 6.Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.(за вітром - Ор.в) 7.Слово до слова – зложиться мова.(до слова - Р.в) 8.Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові( по пір'ю - Д.в) 9.Нації вмирають не від інфаркту.(від інфаркту - Р.в) Спочатку їм відбирає мову 10.Слово до ради, а руки — до звади.(до ради - Р.в)
[У дитинстві] (обставина) , [як бігав стежками між напоєних сонцем хлібів] (обставина) , [заколисаний колосками](означення) , жайворонком (додаток) я(підмет) [стать хотів ( присудок) ].
У дитинстві, як бігав стежками між напоєних сонцем хлібів , заколисаний колосками, жайворонком я стать хотів.
( Речення розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленими членами речення, вираженими відокремленою обставиною та відокремленим означенням.)
2.На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.( на слово -Зн.в)
3.Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.(на осиці - Д.в,на вербі - Д.в)
4.На словах густо, а в голові пусто.( в голові - Д.в)
5.З базіками тримай язик за зубами.(за зубами - Ор.в)
6.Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.(за вітром - Ор.в)
7.Слово до слова – зложиться мова.(до слова - Р.в)
8.Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові( по пір'ю - Д.в)
9.Нації вмирають не від інфаркту.(від інфаркту - Р.в) Спочатку їм відбирає мову
10.Слово до ради, а руки — до звади.(до ради - Р.в)