Визначити усі види речень ( односкладне називне, означено-особове,... і тд.) Павутиння. Листя. Сонце. Повітря. Знову павутиння.
Тихо. Тепло. Сухо. Прозоро. Місто. Повільні рухи. Стежка. Стежка. Золото... Золото дерев. Золото трав. Ліс. М'якість. Трава. Дерева. Небо. Тиша...
Сон клонить. Не хочу заплющувати очі. Мить, ще мить. Хочеться бігти, кричати, несамовито нестись кудись вдалечінь. Якась тепла свіжість. "Мурашки" по спині. Так тихо, що соромно порушувати цю тишу будь-якими рухами.
Листя. Синє листя. Синє від інею. Не можу дивитись. Ще тільки вчора — сонце, павутиння, сьогодні — синє листя. Вже нема того золота, тієї прозорості, тієї свіжості. Немає лагідного сонця. Сховалося за хмари.
Хмари. Вітер. Сирість. Сирість. Великі й маленькі парасольки. Цілі сім'ї парасольок. Сховаюсь під ними від цього пронизливого дощу. Дощ... Ллє вже цілісінький день, не вщухає ані на мить, куйовдить останні листочки, рве їх з дерев і кидає під ноги перехожим. Вітер. Січе безжально обличчя і аж обпікає руки. Кутаюся у плащ, нахиляю голову та біжу додому.
Гарячий чай. Крісло. Ковдра. Приємна теплота по тілу. Дихаю на змерзлі долоні й грію їх об чашку. Хочу вигнати з себе залишки осені, стрибаю, щоб розігнати кров, нарешті втомлююсь і ніби завмираю.
Сідаю в крісло, натягую по самісінькі вуха пухову ковдру і... засинаю.
За вікном сонце, золото, золото трав, золото дерев. Павутиння. Мільйони ниточок павутиння. І люди. Лежать і бачать чудернацькі сни, схожі на мій.
– Привіт, Сашко! Радий тебе бачити!
– Привіт! Навзаєм! Як відпочив на канікулах?
– Дуже добре! Ми з батьками їздили на тиждень у Карпати. Там так чудово! Я навчився кататися на лижах!
– Молодець! Не страшно було?
– Спочатку страшнувато. Схил такий довгий, хоч і не дуже крутий – для новачків. Мені допомагав молодий інструктор, і дуже швидко стало виходити! Було дуже весело. Ми майже не заходили до готельного номеру. Це були найкращі канікули в моєму житті!
– Радий за тебе! Канікули взагалі не бувають поганими – можна відпочити від навчання, виспатися, зайнятися улюбленими справами. Я нарешті дочитав книгу, яку давно мріяв прочитати.
– Згоден, бо щоб вивчити уроки, треба й так багато читати, часу на читання «для себе» не вистачає. А ти провів канікули вдома?
– Так. На Різдво до нас приїздили дядько з тіткою та мій двоюрідний брат Іван, тож сумно не було. Але на наступних канікулах я б теж хотів кудись з’їздити.
– Правильно! Так цікаво бувати в нових місцях!
– Ще я помітив, що незважаючи на те, що на канікулах не треба вставати за будильником, я все одно прокидаюся рано, бо шкода часу на сон, коли можна робити те, що тобі подобається.
– Це правильний підхід! А то буває, звикнеш довго спати на канікулах, потім важко знову вставати рано кожного ранку.
– Ще мені подобається, коли на канікули не задають багато. Можна самому розпоряджатися вільним часом і підучити предмети, які знаєш не дуже добре.
– Точно! Канікули – це здорово! Тепер можна й повчитися!
Відповідь:якось так)
Пояснення:
Усім привіт!Мене звати (Прізвище та ім'я),мені(скільки тобі років)років, а також я учениця (такого то класу).За всі ці роки я маю досягнення, та я вважаю,що ці досягнення-невеличка перемога для мене.Мої батьки вважають, що я є талановитою дівчинкою, і вони постійно вірять в мене. За всі свої роки я перемогла у декількох шкільних конкурсах, що є дуже важливим для мене. Я дуже старанно вчуся, та моя родинна вірить в мене, а вам я раджу добиватися своєї цілі незважаючи на перешкоди.