Визначити види сполучників
Ми гуляли, поки всі голі стали. Розбив пастух кошару, аби вовки з’їли отару. Краще крихта певності, ніж лантух надій. Лисиця спить, а курей бачить. Люди, а не стіни міста тримають. Щеня мале, та завзяте. Ніби бджола, а насправді – шершень. Ситий, як бочка, а ще їсти Гризе, мов іржа залізо. Доки сорок горіхів укупі не побачить, не нагнеться. Опустив вуха, як лопух на дощ. Як купили хрону, треба їсти, плачте, очі, хоч повилазьте, бо бачили, що купували, а грошам – не пропадати!
Я, Ярослав Мудрий, долучився до створення бібліотеки на Русі в 1037 році. Книжна справа у цей час набула активного розвитку, тож я не міг залишитись осторонь. У Святій церкві, що у Києві, і була сторена перша бібліотека. Я не був далеким від письменництва, сам створив чимало книжок. Вони й стали основою бібліотеки. Згодом, згуртувавшись, ми діставали чимало книжок з-за кордону. Книгосховище ми разом із моїми помічниками оздобли сріблом та золотом. Бібліотека розвивалась та розширювалась. З плином часу в ній вже можна було нарахувати близько дев'ятисот книжок. Чимало томів загублено та втрачено. На жаль, сучасники не мають змоги познайомитись з усіма примірниками. Але пам'ятаймо, що бібліотеки - скарбниці мудрості. Шануймо їх!
Я, Ярослав Мудрий, створив першу бібліотеку в 1037 році. Вона була заснована в Києві. Як відомо, я написав чимало книжок. Тому я вирішив покласти їх у Святій церкві. Я прикрасив це місце золотом та сріблом. Це й стало першої бібліотекою Русі. Згодом, ми почали закупати книжки й в інших країнах. Через деякий час моя бібліотека стала хранилищем для 950 томів. Чимало книжок, зібраних мною та моїми помічниками, не дійшло до сьогодення. Але не забувайте першу бібліотеку Русі, що знаходилась у Софійському соборі.